Стабільність ринку бензину в серпні забезпечили налагоджений імпорт та нелегальне виробництво
Імпорт бензину в серпні 2026 року становив 152 тис. тонн, що на 7% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Однак, з початку року загальний обсяг ввезеного палива склав 1,12 млн тонн, що на 16% більше, ніж за перші вісім місяців попереднього року.
Про це свідчать результати спеціального дослідження консалтингової групи «А-95», опубліковані у вівторок.
«Незмінним лідером за обсягами постачань залишається Литва – 51,8 тис. тонн (34% від загального імпорту)», – зазначили в «А-95».
На другому місці за обсягами імпорту опинилася Польща з показником 40,1 тис. тонн бензину (26%).
Сукупна частка цих двох країн за рік зросла з 55% до 60%.
У групі пояснили, що такий результат значною мірою забезпечила компанія ORLEN, яка володіє нафтопереробними заводами в Литві та Польщі. Вона відвантажила 78,8 тис. тонн, або 52% від загального серпневого імпорту.
Водночас поставки з Німеччини скоротилися на 13% – до 18,2 тис. тонн. З них 11,2 тис. тонн (61,5%) припало на мережу АЗС UPG.
За даними «А-95», імпорт високооктанового палива з південного напрямку, як і у випадку з дизельним пальним, помітно знизився. Зокрема, в серпні імпорт з Румунії впав на третину – до 23,4 тис. тонн, а з Греції – на 40%, до 15 тис. тонн.
«Головною причиною значного падіння імпорту з півдня став ціновий чинник. У серпні, коли дефіцит на ринку вже не загрожував, компанії скоротили закупівлі дорожчого палива з Румунії та Греції», – зазначили в консалтинговій групі.
Серед імпортерів лідирує компанія ОККО, яка в серпні ввезла 46,1 тис. тонн, а з початку року – 302 тис. тонн, що становить 27% загального обсягу імпорту. Друге місце розділили одразу три компанії – WOG, UPG та UKRNAFTA, кожна з яких імпортувала близько 20 тис. тонн.
«У серпні постачання бензину були меншими через великі перехідні залишки та зростання кустарного виробництва всередині країни завдяки можливості додавання безакцизних розчинників», – пояснили в «А-95».
Консалтингова група вважає, що державні органи, насамперед Державна податкова служба, мають приділити цьому фактору підвищену увагу. Це зумовлено не лише потенційними втратами державного бюджету, але й сумнівною якістю такого пального.