Фото: Getty Images
США випустили понад 8500 таких ракет, але вони були використані лише в кількох великих конфліктах. Це ракета, запущена в Іраку в 2003 році.
Рік тому газета «Нью-Йорк Таймс» повідомила, що Володимир Зеленський звернувся до США з проханням надати йому ракети BGM-109 «Томагавк» і отримав відмову. Адміністрація США вважала його прохання нереалістичним – як з політичних, так і з об’єктивних причин.
Через рік, у жовтні 2025 року, президент США відкрито заявив: «Можливо, я з ним [Володимиром Путіним – ред.] поговорю. Можливо, я скажу: послухайте, якщо цю війну не вдасться вирішити, я надішлю їм [в Україну. – ред.] ракети «Томагавк».
Політику підтримки України з часів адміністрації Джо Байдена в американській пресі називають «ні, ні, ні, так», натякаючи на те, що зброя, яку Вашингтон відмовляється передавати Києву, рано чи пізно все одно буде йому передана.
Саме це американці й зробили з передачею танків «Абрамс», винищувачів F-16 та тактичних балістичних ракет ATACMS.
Щоразу передачі зброї передували тривалі обговорення у відкритих та закритих місцях.
Танки «Абрамс», наприклад, надійшли до лав Збройних сил України пізніше того моменту, коли українцям вони були конче потрібні.
І в кожному з цих випадків зброя перекидалася в такому обсязі, що не могла зіграти вирішальної ролі у війні.
Однак, якщо адміністрація Трампа перейняла політику своїх попередників, чи можна припустити, що після кількох «ні» «Томагавки» можуть опинитися на озброєнні Збройних сил України, навіть у невеликих кількостях?
Ймовірність цього поки що не дуже висока. Однак у випадку з такою зброєю важливо те, що вона вже не дорівнює нулю.
Військово-морська ракета
Головною перешкодою є відсутність пускових установок для цих ракет у Сполучених Штатах.
Тобто, BGM-109 Tomahawk — це морська ракета, що запускається з вертикальної пускової установки Mk41, яка зазвичай встановлюється на кораблях і підводних човнах.
Військово-морські сили України не мають кораблів, здатних використовувати такі ракети.
Спочатку в 1970-х роках розроблялися версії повітряного та наземного базування, але повітряний «Томагавк» програв своїм конкурентам, а наземний «Томагавк» був заборонений Договором про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (РСМД).
Фото: Корпус морської піхоти США/сержант Браян Стіппі
Підпис до зображення: Запуск ракети з комплексу «Тифон»
У 2000-х роках єдиним варіантом запуску «Томагавків» з землі була система протиракетної оборони «Іджіс Ашор», ракети SM-3 якої запускаються з пускових установок Mk41, стаціонарно встановлених на землі.
Гіпотетична можливість використання системи Aegis Ashore для запусків ракет Tomahawk була одним із аргументів російської сторони проти американської програми Eurodefense.
Однак це побічний ефект протиракетної системи, яка не призначена для атаки наземних цілей, і в будь-якому разі, американці навіть не обговорюють передачу Україні Aegis Ashore.
У 2019 році Договір про РСМД припинив своє існування, і Сполучені Штати почали відновлювати програму мобільних наземних ракетних комплексів «Томагавк».
Нова система називається Typhon, і вона надійшла на озброєння армії США у 2023 році. Наразі американські збройні сили мають щонайменше дві батареї Typhon, але навряд чи їх буде набагато більше.
Тому, говорячи про можливість передачі таких ракет Україні, нам потрібно подумати ось про що: чи віддадуть американці зброю, яку вони щойно почали виробляти і якої мають лише кілька?
Серйозна загроза
Водночас, навіть така малоймовірна подія, як передача «Томагавка» Україні, сприймається в Росії серйозно.
Речник Кремля Дмитро Пєсков у неділю в інтерв'ю Павлу Зарубіну заявив: «Проблема «Томагавка» викликає у нас надзвичайне занепокоєння, президент Путін вже говорив про це».
Путін на початку жовтня назвав «Томагавк» «вже не повністю сучасною, але потужною зброєю, яка становить загрозу».
«Звичайно, це жодним чином не змінить співвідношення сил на полі бою», – сказав він.
Фото: Форд Вільямс/ВМС США/Getty Images
Донедавна «Томагавк» був виключно ракетою морського базування
Якщо розглядати лінію фронту як поле бою, крилаті ракети не зможуть безпосередньо її вразити. Вони використовуються проти цілей у тилу.
“Томагавк” може вражати цілі на відстані від 1600 до 2500 кілометрів. Нижній показник відповідає дальності найсучасніших версій ракети, що перебувають у виробництві.
Ця крилата ракета летить з дозвуковою швидкістю, але на малих висотах, повторюючи контури місцевості. Вона використовує систему зіставлення контурів місцевості (TERCOM), яка зберігає карту з позначеними на ній висотами.
Зіставляючи карту з показаннями радіовисотоміра, «Томагавк» визначає місцезнаходження та коригує маршрут до цілі, летячи на малій висоті (десятки метрів), де його важко перехопити. Перед ціллю ракета робить «ковзання» та захоплює ціль головкою самонаведення.
Цей тип боєголовки дозволяє ракетам вражати цілі з високою точністю. Колись це було непотрібно – деякі ракети були оснащені ядерними боєголовками.
Однак після закінчення Холодної війни вони були виведені з експлуатації та більше не існують.
Іноземна участь
Використання «Томагавка» іншою країною свідчить про тісну співпрацю зі Сполученими Штатами.
По-перше, використання таких точних ракет великої дальності вимагає розвідувальної інформації. Україна вже дуже залежить від американської розвідки.
Ця залежність була чітко помітна навесні, коли США тимчасово припинили передачу даних Збройним силам України.
Тоді стало зрозуміло, що американська інформація була критично важливою для далекобійних ударів по російських тилах.
Влітку, як з'ясувало Financial Times, США почали передавати Україні ще більше інформації.
Як стверджує FT, посилаючись на українських та американських чиновників, американська розвідка надає Києву дані, які дозволили йому завдати ударів по важливих російських енергетичних об'єктах, зокрема нафтопереробних заводах далеко за лінією фронту.
За словами чиновників, знайомих із ситуацією, американська розвідка допомагає Києву визначити маршрут, висоту, час і тактику операцій.
Це дозволяє українським ударним безпілотникам уникати російських засобів протиповітряної оборони.
Якщо Збройні сили України отримають «Томагавк», американські фахівці, ймовірно, не лише розроблять маршрут польоту, а й візьмуть участь у підготовці ракет до бойових дій.
Скільки ракет можуть перекинути США?
За даними агентства Reuters, ВМС США придбали 8959 ракет з середини 1980-х років за середньою вартістю 1,3 мільйона доларів кожна. Інші джерела наводять аналогічні цифри.
Однак з того часу США брали участь у кількох війнах з високим споживанням ракет. Деякі модифікації застаріли, і якщо їх не модернізувати, а списувати, це також впливає на загальний арсенал.
За даними агентства Reuters, в останні роки обсяг виробництва ракет коливався від 55 до 90 одиниць на рік. Згідно з бюджетними даними Пентагону, військові планують закупити 57 ракет у 2026 році.
Кількість ракет в американському арсеналі сягає тисяч, але війна в Україні показала, що конфлікт з державою з великою армією також вимагає великої кількості ракет.
З огляду на те, що США побоюються можливої війни з Китаєм, вони, ймовірно, не зможуть передати Україні певну кількість ракет, які змінили б хід війни, знищивши лише військові цілі.
З іншого боку, точні удари по нафтопереробних об'єктах вже ускладнили економічну ситуацію в Росії.
Тому навіть десятки, а не сотні ракет в Україні, у поєднанні з іншими засобами, відіграли б помітну роль у війні.
Приклад такого використання показала сама Російська Федерація, яка активно застосовує проти України різні крилаті ракети в поєднанні з безпілотниками.