Міністерство внутрішніх справ України детально описало процес репатріації тіл загиблих захисників, який включає їх повернення, ідентифікацію та гідне прощання. Ця процедура складна та тривала, але надзвичайно важлива для сімей загиблих.
Міністерство внутрішніх справ пояснило, що відбувається з тілами, які були повернуті до України шляхом репатріації. Про це повідомляє УНН .
Деталі
Зазначається, що репатріація — це не лише формальні процедури, а й право людини на прощання, скорочення тривожного очікування, яке для сімей розтягується на місяці, а іноді й роки.
Що таке репатріація та куди відправляють тіла, що повертаються після обміну?
Внаслідок повномасштабного вторгнення та збройної агресії Росії проти України, питання осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, є гострою проблемою в суспільстві.
Репатріація – це слово, яке звучить офіційно та сухо, але за ним стоїть титанічна праця десятків служб та обов’язків. Але найголовніше – це сотні сімей, які роками можуть не мати звісток про місцезнаходження свого сина, чоловіка, брата чи коханої людини. Тисячі українських сімей живуть у невизначеності, бо їхні близькі зникли безвісти під час війни.
Процедура репатріації передбачає повернення загиблих українців з території Росії або тимчасово окупованих українських територій. Натомість російська сторона також отримує тіла своїх солдатів. Скільки наших громадян утримується на ворожій території, досі невідомо, але Україна робить усе, щоб повернути, ідентифікувати та вшанувати кожного загиблого.
Етап перший. Повернення
Після повернення кожну спеціалізовану сумку оглядають слідчі та вибухотехніки Національної поліції України. Вони фотографують, перевіряють наявність документів чи інших предметів, які могли б допомогти ідентифікувати особу. До цього першого етапу також залучаються експерти з різних відомств.
Етап другий. Знайдіть ім'я
Далі, кілька слів про науку. Тут починається довгий, трудомісткий, але необхідний процес ідентифікації. Багато тіл повертають без імені, оскільки в переважній більшості випадків тіла невпізнавані. У багатьох випадках тіла повертають у поганому стані – муміфіковані, з гнильними змінами, часто фрагментовані або обвуглені. Складним етапом є виділення ДНК зі зразків кісток. Особливо, якщо вони були обпалені або сильно деградували. Тому генетики Експертної служби МВС працюють зі зразками біологічного матеріалу, щоб отримати ДНК-профіль та знайти попереднє збігання в Електронному реєстрі геномної інформації людини (ERGIL). Збіг може відбутися лише в тому випадку, якщо реєстр вже містить інформацію про ДНК-профілі близьких родичів зниклої безвісти особи за особливих обставин (діти, батьки) та ДНК-профілі зі зразків тіл (останки).
У спеціальних лабораторіях Експертної служби МВС проводиться аналіз ДНК зразків тканин, зубів, волосся, особистих речей тощо. Іноді ідентифікація особи схожа на складання пазла з однієї картинки.
Чому процес ідентифікації триває так довго?
Це один із найболючіших і водночас найвідповідальніших процесів, що вимагає точності, професіоналізму та поваги до кожного загиблого Героя та його родини. Процес ідентифікації тіл репатрійованих в Україні часто є тривалим з кількох причин.
Основним методом ідентифікації є судово-молекулярно-генетична експертиза, яка вимагає часу для збору та обробки біологічних зразків, їх дослідження та перевірки встановлених профілів ДНК згідно з ERGIL. Якщо родичі померлого ще не надали біоматеріал для судово-молекулярно-генетичної експертизи, процес ідентифікації ДНК триватиме до отримання необхідних зразків.
Судово-медичні експерти, генетики та кримінологи працюють зі збільшеним навантаженням. Усі процедури виконуються оперативно, але з дотриманням норм законів, методик та інструкцій, щоб запобігти помилкам. Для держави важливо передати родинам тіла їхніх близьких, без помилкових ідентифікацій. Тому процес завжди відбувається з максимальною обережністю, навіть якщо це вимагає додаткового часу.
Де зберігаються тіла під час проведення експертизи?
У випадку репатрійованих тіл ідентифікація часто є тривалим процесом, особливо якщо тіло зазнало значних змін або тривалий час перебувало в зоні бойових дій. У таких випадках ідентифікація може тривати тижні або місяці.
До остаточного підтвердження ідентифікації тіла зберігаються у спеціально обладнаних холодильних камерах, а інформація про них вноситься до відповідних реєстрів. Якщо особу неможливо встановити негайно, тіло залишається в морзі до ідентифікації за допомогою аналізу ДНК або інших даних.
Етап третій. Прощання
Лише коли слідчі на 100% впевнені у наявності збігу ДНК та проведено всі необхідні експертизи тіла, лише тоді слідчі телефонують родичам загиблого захисника. Тиша в телефонній розмові після повідомлення — це як удар, але ще важче жити в невідомості.
Коли тіло ідентифікують, його готують до повернення до рідного поселення. З прапором та з усіма військовими почестями. У кожному місті, де проходить похоронна процесія, люди виходять з квітами. Вони стають на коліна. Хтось плаче, хтось хреститься, хтось просто мовчки спостерігає, як проїжджає машина з Героєм.
Збереження культури пам'яті
Кожен, хто повернувся на щиті, – це частина історії. Після прощання, після залпу почесної варти, після слів капелана, але ніхто не компенсує втрату. Зцілити може лише час і правда про їхній подвиг. Українські кладовища всіяні синьо-жовтими прапорами. Вони майорять над могилами наших захисників, нагадуючи нам про велику ціну нашої свободи.
Ми вам нагадаємо
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з Меган Моббс, дочкою генерала Кіта Келлога, обговорив питання ідентифікації та репатріації тіл загиблих українських воїнів.
