Купівельна спроможність українців значно знизилася, що змушує їх вибирати товари за найнижчою ціною, навіть ліки. Економіст Андрій Новак зазначає, що це призвело до переформатування ринків на користь дешевих виробників.
В Україні з початку повномасштабного вторгнення купівельна спроможність громадян значно знизилася. Це підтверджують дослідження – українці намагаються економити на всьому – навіть на ліках. Пацієнти все частіше обирають не відомий бренд, а дешевший аналог. І як показує аналіз цінової політики, вартість одного й того ж препарату у різних вітчизняних виробників може суттєво відрізнятися, пише УНН.
Споживач обирає своїм гаманцем
Згідно з дослідженням Gradus Research, тенденція споживчих заощаджень в Україні посилилася у 2024 році. Дві третини респондентів (65%) минулого року віддавали перевагу дешевшим брендам. Водночас продукти харчування та ліки традиційно перебували в провідних категоріях споживання та були категоріями, де люди найменше заощаджували.
Голова Комітету економістів України Андрій Новак у коментарі УНН зазначив, що тенденція до заощаджень збережеться і у 2025 році.
Звісно, внаслідок тривалої війни в Україні купівельна спроможність більшості українців значно знизилася, і тому більшість українців обирають товари та послуги, виходячи з основного принципу – мінімальної ціни. І навіть ті, хто раніше вважав, що належить до так званого середнього класу та час від часу купував товари середньої вартості, навіть дорогі, брендові товари, тепер також змушені переходити в категорію споживачів, які обирають товари та послуги саме за критерієм найнижчої можливої ціни на ці товари та послуги.
– зазначив економіст.
За його словами, це також призвело до переформатування ринків на користь дешевих виробників та дешевих товарів.
Через зниження купівельної спроможності більшість українців змушені обирати раціональне споживання, яке зводиться до споживання якомога дешевших товарів і послуг. Принцип «я не настільки багатий, щоб купувати дешеві речі» зараз не працює для більшості українців.
– зазначив Андрій Новак.
Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, зазначив, що українцям, які живуть на прожитковий мінімум, цього року не вистачило грошей навіть на їжу. За його словами, така ж ситуація буде і наступного року, оскільки Уряд закладає нереалістичні показники у бюджеті на 2026 рік.
Згідно з розрахунками Міністерства соціальної політики, реальна вартість лише продуктів станом на червень 2025 року була вищою за запропонований Урядом прожитковий мінімум для кожної з основних соціально-демографічних груп населення на 2026 рік. Цифри говорять самі за себе.
– сказав він.
Також вони економлять на ліках.
Соціологічне дослідження показує, що українці стурбовані зростанням цін на ліки цього року, оскільки 62% їхніх витрат йде на ліки. Тому вони вважають це проблемою.
Якщо раніше на ліках майже ніколи не економили, то зараз українці все частіше обирають в аптеках найдешевший аналог потрібного їм препарату.
«Українці все менше звертають увагу на бренд виробника та все частіше обирають ліки за вартістю. Люди намагаються купити дешевше. Якщо раніше вони приходили в аптеку і не питали про ціну, то тепер приходять і кажуть: дайте мені препарат або щось подібне, тільки дешевше», – розповіла в коментарі УНН Олена Пруднікова, голова ГО «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація Фармада».
Для багатьох пацієнтів бренд більше не асоціюється з якістю, натомість ціна стала ключовим критерієм уподобання.
Нове законодавство також підштовхує людей купувати дешевші ліки. Аптеки тепер зобов’язані мати в наявності найдешевший препарат на ринку, а фармацевти – пропонувати його пацієнтам. Тож, якщо ви прийдете в аптеку за парацетамолом, вам зобов’яжуть запропонувати «Парацетамол-Здоров’я» за 24,30 гривень, а не популярний раніше «Парацетамол-Дарниця», адже вартість останнього становить 30,90 гривень, повідомляє онлайн-агрегатор пошуку ліків Tabletki.ua.
Та ж історія з іншим популярним жарознижувальним засобом. Наприклад, фармацевти запропонують вам «Ібупрофен» від «Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу» за 59 гривень замість звичайного «Ібупрофену-Дарниці» за 70,30 гривень.
Крім того, тепер фармацевт буде зобов'язаний пропонувати «Валідол» виробництва «Фармак», оскільки він найдешевший на ринку та коштує 12,10 гривень. Його найближчий конкурент на 2 гривні дорожчий.
Відомий засіб від головного болю «Цитрамон-Дарниця» замінюється аналогом з ринку, який дешевший більш ніж на 15 гривень.
Навіть у засобу від болю в горлі, який користується популярністю під час застуди, є разюча різниця в ціні. «Септефрил» від Борщагова продається за 44,48 грн, що вдвічі дешевше за аналоги.
Звичайно, такий підхід може не сподобатися тим гравцям ринку, які програють цінову битву та в результаті зазнають скорочення продажів.
Важливо розуміти, що через зниження купівельної спроможності українці все частіше обирають найнижчу ціну, і ця тенденція поширилася навіть на ліки. Як наслідок, дешеві аналоги витісняють дорожчі препарати, а фармацевтичний ринок змінює правила гри на користь виробників з мінімальними цінами. Для держави це сигнал: поки доходи населення зменшуються, головним критерієм вибору для пацієнтів буде лише гаманець.
Річ у тім, що компанії, особливо середнього та вищого рівня, завжди адаптуються до ринкових тенденцій, і будь-яка компанія, навіть якщо вона виробляє дорогі бренди, завжди може відкрити лінійки дешевших брендів середньої та низької вартості. Тобто ті компанії, які адаптуються, завойовують більшу частину ринків – тих ринків, на які вони, можливо, раніше навіть не звертали уваги. Але зараз економічна ситуація змушує їх також змінювати структуру виробництва, структуру ціноутворення своєї продукції. І той, хто адаптується та відкриває дешевші лінійки, той зрештою і виграє.
– пояснює економічний експерт Андрій Новак.
