Верховний Суд припинив розгляд справи банку “Конкорд” проти НБУ та Фонду гарантування вкладів, аргументуючи це дією закону №590-ІХ. Ця постанова позбавила акціонерів ліквідованих фінустанов будь-якої можливості звернутися до суду, ігноруючи позиції нижчих судових ланок.
Через свою постанову у справі “Конкорду” Верховний Суд фактично узаконив положення, за якими акціонери банків під ліквідацією втрачають право на судовий захист. Підґрунтям для такого кроку став закон №590-ІХ, що обмежує розгляд подібних спорів у будь-яких судах та створює умови для неконтрольованих дій НБУ та ФГВ, як повідомляє УНН.
Суть подій
30 липня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі ВС припинив провадження у спорах “Конкорду” з НБУ та Фондом гарантування. Незважаючи на те, що суди першої та апеляційної інстанцій визнали незаконними дії регулятора щодо банку, ВС скасував їхні рішення без предметного аналізу справи.
У документі колегія чітко зафіксувала, що українські суди не мають повноважень розглядати позови акціонерів ліквідованих банків, пов’язані з діями НБУ. Це створило прецедент, який виключає можливість оскарження рішень регулятора.
Касаційний суд ухвалив, що згідно з чинним законодавством вимоги колишніх акціонерів банку, який ліквідується, не можуть бути розглянуті ні в адміністративному, ні в господарському, ні в цивільному суді. Таким чином, такі справи визнані поза юрисдикцією будь-якої судової інстанції
– йдеться у поясненні судової колегії.
Верховний Суд утримався від оцінки законності попередніх рішень, проте співвласниця “Конкорду” Олена Сосєдка назвала таку позицію упередженою, вказуючи на порушення конституційних прав акціонерів.
Порушення права на справедливий суд
Колегія ВС ґрунтувалася на нормах закону №590-ІХ, що, на думку адвоката Дмитра Касьяненка, суперечить основним принципам Конституції та міжнародних угод. Юрист підкреслив, що подібна практика робить неможливим захист прав через судову систему.
Вислів про те, що “вимоги не підлягають розгляду жодним судом” означає повну відсутність доступу до правосуддя. Це прямо суперечить статті 55 Основного Закону та статті 6 Європейської конвенції, які гарантують право на судовий захист
– наголосив Касьяненко.
Така практика фактично виводить акціонерів ліквідованих банків за межі правового поля, знецінюючи їхні конституційні гарантії.
Попередження від нардепів
Ще у 2020 році депутати вказували, що закон №590-ІХ створює системну суперечність, позбавляючи інвесторів права на судовий захист. Держава легалізувала механізм, що надає НБУ та ФГВ безпрецедентні повноваження без можливості їхнього оскарження. Будь-які рішення регуляторів, навіть явно незаконні, стають остаточними та незворотними.
64 народних обранця зверталися до КСУ із заявою про невідповідність закону Конституції. У зверненні йшлося, що навіть визнання дій НБУ незаконними не відновлює права акціонерів, обмежуючи їхній захист лише грошовою компенсацією.
Конституційний Суд уникнув розгляду справи, формально посилаючись на невідповідність подання процедурним вимогам. Це залишило чинний режим правової безпорадності акціонерів без змін.
Один із авторів звернення, нардеп Михайло Цимбалюк, заявив, що парламентарі працюють над пошуком нових правових підстав для повторного звернення до КСУ з метою скасування суперечливих норм.
Ми переконані, що позбавлення акціонерів будь-якого захисту є несправедливим. Держава зобов’язана захищати громадян, які довірили свої активи ліцензованим банкам під наглядом НБУ
– додав Цимбалюк.
Наслідки ситуації
Поточна практика демонструє загрозу для банківського сектору України. НБУ отримав право в будь-який момент відкликати ліцензії навіть у стабільних банків без обґрунтування та наслідків для регулятора. Власники втрачають будь-які інструменти захисту, що ставить під сумнів дотримання демократичних стандартів на шляху до євроінтеграції.
