Запаморочення – один із найпоширеніших симптомів, який може свідчити про понад сотню різних захворювань, від проблем із внутрішнім вухом до серйозних травм головного мозку. Сімейний лікар Марина Гулій розповіла про різницю між запамороченням та вертиго, а також про «червоні прапорці», які потребують негайної медичної допомоги.
Запаморочення – один із найпоширеніших симптомів, який входить до ТОП-5 причин звернення за медичною допомогою. Воно може виникнути раптово, бути лякаючим своєю інтенсивністю та бути проявом понад ста різних захворювань: від проблем із внутрішнім вухом до серйозних уражень мозку або навіть психоемоційних розладів. Що ж таке запаморочення, як відрізнити його від діагнозу запаморочення (вертиго), і коли потрібно негайно звернутися за медичною допомогою? Щоб отримати професійні відповіді на ці питання, УНН звернувся до сімейного лікаря, медичного директора та керівника науково-освітнього відділу Української академії біологічної медицини Марини Гулій.
– Запаморочення часто лякає людей, оскільки воно може бути симптомом багатьох захворювань. Яким, на вашу думку, має бути перший крок людини, яка відчуває запаморочення?
– Візит до сімейного лікаря. Однак не у всіх випадках сімейний лікар може остаточно визначити причину цього стану. Адже запаморочення може бути симптомом багатьох захворювань, тому пацієнта часто направляють до спеціаліста – невролога, отоларинголога тощо. У деяких випадках може знадобитися додаткове обстеження.
– Яка різниця між запамороченням та «вертиго»?
– Запаморочення – це діагноз, який пов’язаний з порушенням роботи вестибулярного апарату, тобто структур внутрішнього вуха, що відповідають за рівновагу. Цей стан може бути спричинений інфекціями внутрішнього вуха, запаленням слухового нерва та іншими причинами. У світі цей стан називається вертиго.
Власне, термін «запаморочення» – це не діагноз, а симптом, який супроводжує багато патологій, а саме: травми та органічні захворювання головного та спинного мозку (включаючи атеросклероз, інсульт), вертеброгенні розлади, різні соматичні та психосоматичні захворювання, психічні розлади. Крім того, запаморочення може бути симптомом токсичної дії деяких ліків або препаратів.
– Запаморочення часто пов’язане з проблемами внутрішнього вуха. Розкажіть, як саме взаємодіють «вухо-око-мозок» і чому порушення в цій системі викликають відчуття обертання?
– Для підтримки рівноваги наш організм використовує три системи:
- візуальний – надає інформацію про навколишнє середовище;
- вестибулярний (внутрішнє вухо) – реєструє рухи та положення голови;
- сенсорна (пропріоцептивна) – визначає положення тіла в просторі.
Порушення функціонування будь-якої з цих систем викликає відчуття обертання.
Причини різноманітні. Перша – це вікові зміни вестибулярного апарату: літні люди часто втрачають рівновагу, падають і отримують травми опорно-рухового апарату або голови. Друга – системні захворювання: полінейропатія, глаукома, катаракта. Третя – морська хвороба (коливання) – невідповідність між зоровими та вестибулярними сигналами. Тобто, коли очі фіксують нерухомий горизонт, а вестибулярний апарат реєструє коливальний рух. У цьому випадку запаморочення супроводжується нудотою та блювотою.
– Нещодавні дослідження вказують на високу поширеність психогенного запаморочення, пов’язаного зі стресом і тривогою. Як пацієнт може зрозуміти, що його стан може бути пов’язаний з психічним, а не фізичним здоров’ям?
– Психогенне запаморочення часто виникає на тлі тривожних розладів, панічних атак або депресії. У таких випадках воно є частиною вегетативної реакції на стрес і супроводжується відчуттям страху, посиленням серцебиття, пітливістю, задишкою. Люди описують психогенне запаморочення так: «туман у голові», «відчуття нестабільності», «земля рухається під ногами», «втрата контакту з реальністю». Такі симптоми часто посилюються в стресових ситуаціях або під час перебування в натовпі.
– 27 вересня, цієї суботи, в Українській академії біологічної медицини відбудеться конференція «Біорегуляція – тренд майбутнього. Запаморочення». Захід буде присвячено темі запаморочення у дітей, вагітних жінок та військовослужбовців. Які особливості та труднощі діагностики та лікування у цих категорій пацієнтів?
– Діти не завжди чітко описують симптом запаморочення. Вони можуть скаржитися на «потемніння в очах» або інші нечіткі прояви. Запаморочення у дітей може нагадувати напад мігрені, епілепсію або психогенний стан.
Причинами запаморочення у дітей можуть бути стрес, втома, психічне або фізичне перенапруження, вегетативна лабільність, анемія, гіпоглікемія. Лікування передбачає усунення тригерів, корекцію стану організму, оптимізацію харчування, сну та відпочинку. Важливо уникати застосування токсичних фармакологічних засобів.
Запаморочення у вагітних вважається фізіологічним симптомом. Однак воно може бути ознакою серйозних захворювань: анемії, прееклампсії, тромбоемболії та порушень серцево-судинної системи.
У військовій справі основними причинами запаморочення є черепно-мозкова травма, акупресура, хронічна втома, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Лікування військовослужбовців здійснюється міждисциплінарною командою, до складу якої входять терапевт, реабілітолог, психолог, невролог та інші фахівці.
Крім того, анімалотерапія – лікування та реабілітація за допомогою тварин – добре зарекомендувала себе в корекції наслідків посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців, цивільного населення та дітей.
– Люди часто ігнорують запаморочення, вважаючи його чимось незначним: низьким кров’яним тиском або метеочутливістю. Назвіть кілька «червоних прапорців», коли запаморочення є сигналом серйозної загрози здоров’ю та потребує негайної медичної допомоги.
– Попереджувальні знаки:
- нудота та пітливість – можуть свідчити про серйозні вегетативні порушення;
- підвищена чутливість до світла та шуму – може свідчити про наявність сильної мігрені;
- порушення слуху та шум у вухах характерні для хвороби Меньєра;
- Когнітивні та рухові розлади, зниження пам'яті та уваги, уповільнення розумових процесів – симптоми дисциркуляторної енцефалопатії (наслідок черепно-мозкових травм, атеросклерозу або інших органічних уражень мозку).
– Вестибулярна мігрень зростає у всьому світі, особливо серед молодих жінок. Що це за стан і які можуть бути причини збільшення кількості випадків?
– Вестибулярна мігрень – це форма мігрені, при якій класичні симптоми: головний біль, світлобоязнь (світлочутливість – ред.), нудота, супроводжуються вестибулярною дисфункцією – порушенням рівноваги, відчуттям обертання та погойдування.
Вестибулярна мігрень є однією з найпоширеніших причин рецидивуючих запаморочень у молодих жінок. Вони страждають у 2–3 рази частіше, ніж чоловіки. А збільшення випадків вестибулярної мігрені у жінок сьогодні пов'язане з хронічним стресом, нейрогормональними порушеннями та впливом гаджетів.
Висновок
Термін «запаморочення» – це не завжди «звичайна слабкість» чи «втома». Звичайно, голова може «паморочитися» від стресу чи навіть зміни погоди, але іноді це перший дзвіночок серйозніших проблем зі здоров’ям. І цей сигнал не варто ігнорувати. Адже наш організм завжди дає підказки. І найцінніше, що ви можете зробити для себе, – це не чекати, поки воно «пройде саме», а вчасно звернутися до лікаря. Адже здоров’я – це інвестиція, яка завжди окупається сторицею.
