Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може знайти підтримку у своїх спробах заблокувати вступ України до ЄС, зокрема з боку президента Франції Еммануеля Макрона. Пропозиція президента Європейської Ради Антоніо Кости щодо зміни правил вступу до ЄС, щоб обійти опір Угорщини, стикається з опором низки країн, зокрема Франції, Нідерландів та Греції.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може знайти підтримку у своїх спробах заблокувати вступ України до ЄС навіть у найнесподіваніших місцях, “зокрема, від президента Франції Еммануеля Макрона”, повідомляє Politico, пише УНН .
Деталі
Напередодні зустрічі лідерів ЄС у Копенгагені 1 жовтня президент Європейської ради Антоніу Коста лобіював європейських лідерів, щоб знайти спосіб обійти опір Угорщини вступу України до блоку, серед інших заблокованих заявок на членство.
Він запропонував змінити правила ЄС таким чином, щоб офіційні переговори про вступ могли розпочатися після схвалення кваліфікованою більшістю лідерів, а не за одноголосною згодою, як це потрібно зараз.
«Однак план Костья є суперечливим. Хоча Орбан є лідером ЄС, найближчим до президента Володимира Путіна, і найбільш вороже налаштованим до України, інші лідери мають зовсім інші мотиви приєднатися до нього – головним чином для захисту права вето», – йдеться у виданні.
«План стикається з опором низки країн ЄС, включаючи Францію, Нідерланди та Грецію, і навряд чи отримає широке схвалення в Данії», – заявили троє дипломатів ЄС та представник адміністрації президента Франції.
Повідомляється, що ці країни стурбовані тим, що, змінюючи правила вступу, вони також обмежать власні можливості блокувати заявки, які вважають проблематичними, повідомили ті ж джерела. «Це відкриває безліч можливостей для суперництва, які Орбан міг би використати: наприклад, греки хочуть показати, що вони можуть затримати переговори про членство Туреччини, так само як болгари хочуть мати змогу покласти край відносинам з Північною Македонією, а хорвати хочуть блокувати Сербію», – пише газета.
«Щодо цієї пропозиції, ми дуже обережні», – сказав грецький чиновник, маючи на увазі пропозицію Фонду щодо коригування правил.
Париж також історично виступав проти вступу Туреччини до блоку, а Макрон ще у 2018 році заявив президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану, що немає жодних шансів на просування заявки Анкари.
«Очевидно, що угорці блокують українців», – сказав перший дипломат ЄС.
«Але це ще не все. Болгари хочуть мати можливість блокувати македонців, хорвати хочуть контролювати сербів, Греція та Кіпр не хочуть, щоб Туреччина зближувалася з ЄС, а Греція також хотіла б стежити за Албанією», – додав дипломат.
Пропозиція Кости відкриє шлях уперед не лише для України, чия заявка була відкладена на кілька місяців через вето Орбана, але й для Молдови, оскільки кандидатури двох країн пов'язані.
Пропозиція Фонду буде представлена на обговорення в Копенгагені в середу разом з іншою пропозицією щодо використання заморожених російських активів для допомоги Україні, повідомив високопосадовець ЄС. «Поки що жоден лідер не сказав категоричного «ні» цій ідеї», – сказав чиновник, маючи на увазі пропозицію Фонду щодо зміни правил.
Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що підтримує будь-які зусилля щодо пришвидшення процесу. «Я особисто вітаю будь-який механізм прийняття рішень, який забезпечує більше гнучкості та менше можливостей для блокування, і ніколи це не було так важливо, як у випадку з Україною», – сказав він.
Але табір противників Кости та Стубба, як зазначає видання, «може виявитися занадто сильним». «І якщо ціна збереження правил полягає в тому, що Україні та Молдові, можливо, доведеться чекати місяцями або навіть роками, перш ніж їхні заявки будуть розглянуті, ці країни готові її заплатити», – зазначає видання.
«Ми зовсім не переконані щодо зміни правил гри під час гри, бо саме це дехто пропонує», – сказав високопоставлений дипломат ЄС.
«Якщо [для просування процесу приєднання] буде використано голосування кваліфікованою більшістю, існує дуже високий ризик того, що процес стане надмірно політизованим», – додали вони.
Ще серйозніша проблема полягає в тому, що зміна правил вимагає згоди всіх 27 держав-членів, включаючи Угорщину, а для цих дипломатів це не варіант, пише видання.
«Якби нам довелося змінити або вдосконалити процес прийняття рішень, це також довелося б зробити одноголосно, що сьогодні здається неможливим», – сказав представник офісу президента Франції.
