Новий навчальний рік в Україні почнеться 1 вересня та триватиме до 30 червня 2026 року. Оновлення стосуватимуться фінансування навчальних закладів, організації освітнього процесу та спорудження захисних приміщень.
Незабаром у школах країни стартує освітній період, який проходитиме у воєнних реаліях. Які зміни чекають на учнів, як організують заняття, у якому режимі працюватимуть заклади та з якими труднощами стикнуться учасники процесу – розкривається у матеріалі УНН.
Тривалість навчального року
Згідно з ухвалою Уряду, освітній цикл у школах за традицією стартує 1 вересня. Його завершення заплановане на 30 червня 2026 року.
Важливо відзначити, що зазначена дата є крайнім терміном. Конкретний час закінчення занять та початку відпочинку визначатиме педагогічна рада школи.
Реформування мережі шкіл
З 1 вересня 2025 року припиняться виплати з освітньої субвенції на заробітні плати у школах з менш ніж 45 учнями, а з 1 вересня 2026 року – з менш ніж 60. Слід зазначити, що це правило не поширюється на початкові школи, які мають статус окремих юридичних осіб. Через нестачу учнів може припинити роботу понад 500 закладів.
При цьому до розрахунку субвенції для громад включатимуть усіх дітей шкільного віку, проте кошти не можна буде використовувати для малих шкіл.
Таким чином, місцева влада матиме вибір: організовувати підвіз учнів до більших шкіл або фінансувати малі заклади з місцевих коштів.
У Міносвіти нагадали, що аналогічні рішення для покращення якості освіти у селах вже приймалися. Наприклад, з 1 вересня 2016 року субвенція не покриває школи з менш ніж 25 учнями.
Формат проведення занять
Відповідно до закону “Про освіту”, заклади можуть обирати очний, дистанційний, індивідуальний або комбінований формат навчання.
Одночасно прем’єр-міністерка Юлія Свириденко анонсувала відновлення класних занять у 155 школах до кінця року.
Щотижня ми контролюємо виконання робіт… до кінця року 155 шкіл мають перейти з онлайн-навчання в очне
– підкреслила Свириденко.
Планується впровадження гарячих обідів для учнів 1-11 класів та підготовка інфраструктури для організації харчування у всіх регіонах.
Підземні навчальні приміщення
У Харкові до старту навчального року 2025 облаштували сім підземних шкіл. Будівництво нових продовжується. Також у місті збережуть заняття на станціях метро, про що повідомив мер Ігор Терехов під час телемарафону.
Мер додав, що три з семи підземних шкіл звели навесні та влітку 2025 року. Саме в цих приміщеннях відбудуться урочисті лінійки 1 вересня.
Святкування Першого дзвоника плануємо проводити у підземних школах. Це важливо для створення емоційного зв’язку з нашими маленькими громадянами
– заявив мер.
За словами Терехова, до 1 січня 2026 року планують відкрити ще три аналогічні заклади.
Будівельні роботи з облаштування підземних шкіл також тривають у Запорізькій області. Голова ОВА Іван Федоров повідомив, що їх завершення очікується до кінця поточного року, а загальна кількість таких об’єктів має сягнути 24.
Стан захисних приміщень
Надійні та безпечні сховища залишаються складним питанням для шкіл на четвертий рік війни. Освітня омбудсменка Надія Лещик заявила, що отримує скарги на відсутність санвузлів, вентиляції та плісняву у сховищах. Вона наголосила, що ці проблеми вирішуються за рахунок виділених коштів.
Цього року на шкільні сховища виділили 6,2 млрд грн. Ця сума значна, але варто враховувати високу вартість та тривалість будівництва. Щороку збільшується кількість шкіл, які повертаються до очного формату
– пояснила Лещик.
Омбудсменка зауважила, що складності виникають із дошкільними закладами, де відсутня державна підтримка для спорудження сховищ.
Громади не завжди мають ресурси для будівництва. Ми фіксуємо скарги, але в урядовій програмі на наступні роки планують закласти фінансування сховищ для дитячих садків
– додала Лещик.
Навчання українських дітей за кордоном
Міносвіти опублікувало оновлені рекомендації, згідно з якими українські школярі за кордоном можуть обирати серед таких варіантів:
- комбінувати навчання у місцевій та українській школах (українознавчі курси, дистанційний, сімейний чи екстернатний формат);
- поєднувати заняття у місцевій школі з українськими освітніми центрами за кордоном (суботні школи, культурні організації тощо), які мають підтвердження у системі АІКОМ або співпрацюють із Міжнародною українською школою;
- навчатися виключно в українській школі, якщо це дозволяє законодавство країни перебування;
- відвідувати лише місцеву школу.
Освіта дітей з тимчасово окупованих територій
Учні з окупованих регіонів можуть продовжувати навчання в українській системі через такі форми:
- дистанційну;
- сімейну;
- екстернат;
- педагогічний патронаж.
Для цих цілей МОН розробило Стандартну навчальну програму.
У Міносвіти наголосили, що діти, які перервали навчання через перебування за кордоном чи на окупованій території, мають право відновити заняття у школі України на відповідному рівні. Для цього достатньо подати заяву від батьків.
