Фізична активність впливає на хімію та структуру мозку, збільшуючи об’єм гіпокампу та базальних гангліїв. Психолог Оксана Гомель та президент ФК «Металіст 1925» Богдан Бойко підтверджують, що спорт розвиває когнітивну активність, самодисципліну та допомагає долати стрес.
Батьки часто стикаються з дилемою: чи варто віддавати дитину на позакласні заняття, особливо спортивні? Чи не забирає це час від уроків та підготовки до іспитів? Наука має чітку відповідь: спорт та позакласна діяльність не просто розвивають м’язи, вони формують інтелект. УНН розібрався, як спорт трансформує мозок дитини та чому вільний час, проведений на полі чи в спортзалі, є однією з найкращих інвестицій у майбутнє дитини.
Як спорт впливає на мозок
Забудьте про міф про те, що фізичні вправи – це лише питання фізичного здоров’я. Дослідження показують, що фізичні вправи безпосередньо впливають на хімію та структуру мозку, роблячи його більш стійким та ефективним. Один із найвражаючих фактів: регулярна аеробна активність безпосередньо пов’язана зі збільшенням ключових ділянок мозку. Зокрема, рівень фізичної підготовки корелює зі збільшенням об’єму гіпокампу (ділянки, критично важливої для пам’яті та навчання – ред.) та базальних гангліїв (відповідальних за увагу та контроль рухів – ред.). Простіше кажучи, чим більше дитина рухається, тим більше «простору» створює її мозок для навчання. А в довгостроковій перспективі заняття спортом підвищують рівень нейротрофічних факторів (BDNF), які, на думку вчених, стимулюють ріст нових нервових клітин та зміцнюють нейронні зв’язки.
Психолог: спорт розвиває інтелект, самодисципліну та здорову цікавість до життя
Психолог Оксана Гомель впевнена: дитина повинна мати щонайменше 2 позакласні заняття поза межами початкової освіти. Адже через спорт у дитинстві формується пізнавальна активність, яка в дорослому віці проявляється як допитливість та ентузіазм до життя. Спорт – це про навички, про навчання та про те, як насолоджуватися життям.
«Коли я дивлюся на дітей і дорослих, то одразу бачу, кого з дитинства вчили цікавитися цим світом, зокрема через спорт. Такі люди в дорослому віці насолоджуються інтелектуальними розвагами, саморозвитком, цікавляться чимось новим. Це свідомі люди. Самодисципліновані. А якщо когнітивні здібності дитини не сформовані, то це вже видно в початковій школі: дитина не хоче вчитися, їй все нецікаво. Потім вона виростає і в дорослому віці їй нецікаво ходити в театр, у кіно, читати книжку, просто базікати на цікаві теми, дивитися, скажімо, відео про щось наукове», – зазначає психолог.
Який вид спорту обрати? Звичайно, це залежить від схильностей та захоплень дитини, а також від бажань батьків: виховати «майбутнього чемпіона» чи сприяти всебічному розвитку через позакласну діяльність. Але експерти все ж радять звертати увагу на ігрові та командні види спорту, які дають дітям не лише можливість зрозуміти, що таке дисципліна, а й дозволяють відчути командний дух, відточити комунікативні навички, справлятися з поразкою та розділяти перемогу. Таким видом спорту може бути футбол.
Богдан Бойко: спорт допомагає дітям не лише фізично розвиватися, а й мислити ширше
Саме тому футбольні школи в Україні стають дедалі популярнішими – батьки розглядають їх не просто як спортивне тренування, а й як школу життя. Такої думки дотримується президент ФК «Металіст 1925» Богдан Бойко. Особисто для нього фінансування ДЮСШ «Металіст 1925» – це не просто розвиток українського футболу, це пряма інвестиція в наступне покоління українців. Адже когнітивні та фізичні навички, які дитина отримує завдяки регулярним тренуванням, безпосередньо впливають на успіх людини в будь-якій сфері: від освіти до майбутньої кар'єри. Через ігри, змагання та командну взаємодію дитина вчиться не лише перемагати, а й програвати з гідністю, аналізувати власні дії та приймати рішення під тиском. І саме ці якості, сформовані завдяки спорту, з часом стають не менш цінними, ніж академічні знання.
«Я чітко розумію, що футбол навчає дитину набору м’яких навичок, які допоможуть їй у житті, навіть якщо вона не піде шляхом професійного футболіста. Як, наприклад, я, бо я грав у футбол у дитинстві. У дорослому віці це дало мені здатність стримувати імпульсивні реакції, стратегічне мислення, здатність швидко перемикатися та адаптуватися, а також здатність концентруватися – всі ці навички важливі як на футбольному полі, так і в житті», – каже Богдан Бойко.
Як фізична активність допомагає подолати стрес
Але спорт – це не лише розвиток чи амбіції, а й внутрішня рівновага. Для українських дітей у сучасних реаліях війни та постійного стресу фізична активність стає своєрідною «руховою терапією». Вона допомагає зняти емоційну напругу, переключити увагу з тривожних думок на ігровий процес, на команду, на мету. Саме через рух діти вчаться керувати енергією, дисциплінувати себе та знаходити здоровий спосіб відновлення, коли навколо панує нестабільність.
«Спорт – це зняття стресу за допомогою фізичної активності. Я часто рекомендую спорт активним дітям або тим, кому бракує організованості. Адже спорт виховує самодисципліну. Наразі існує таке поняття, як синдром дефіциту уваги – є активні діти, яким важко зосередитися, які не вміють працювати в команді. У цьому випадку я рекомендую зайнятися командними видами спорту, наприклад, футболом, де доводиться працювати в команді. Це активний вид спорту, він знімає певні потреби в активності, частково їх задовольняє. Ну, плюс досягнення та перемоги – це теж важливо для дитини», – підсумовує психолог Оксана Гомель.
Тому спорт у житті дитини – це не просто фізичний розвиток, а важливий інструмент формування характеру, мислення та стійкості. Як зазначає президент ФК «Металіст 1925» Богдан Бойко, кожне тренування у ДЮСШ «Металіст 1925» – це крок до розвитку сили волі, дисципліни та впевненості в собі.
