Вчені з Білефельдського університету та фахівця з комунікаційної психології виявили, що низька самооцінка пов'язана з повторюваними негативними думками, які сприяють вигоранню. Ці висновки ляжуть в основу нових психотерапевтичних методів.
«Зосередження» на минулому та майбутньому посилює процес вигорання, сприяючи розвитку стресу та його наслідків. Нові висновки будуть закладені як основа для подальшої розробки більш ефективних психотерапевтичних втручань. Про це пише УНН з посиланням на дослідницький звіт фахівців Білефельдського університету та журнал Communications Psychology.
Деталі
Вчені з Університету Білефельда в Німеччині поділилися деякими висновками поточного дослідження психологічних факторів, що сприяють вигоранню. У дослідженні розглядається зв'язок між вигоранням, самооцінкою та повторюваними негативними думками. Результати були опубліковані в журналі Communications Psychology.
Довідка
Коли люди перебувають у стані сильного стресу протягом тривалого часу, вони іноді можуть відчувати стан, відомий як вигорання. Цей стан характеризується сильним емоційним, розумовим та фізичним виснаженням. Стресові фактори, що призводять до вигорання, можуть бути різними.
Вигорання – поширений стан. Людям, які страждають від вигорання, зазвичай важко зосередитися на своїх повсякденних завданнях. Для деяких вигорання може бути дуже виснажливим.
Відправною точкою для нового дослідження є поява додаткових доказів на користь наступної тези:
«Асоціації, виявлені в міжособистісному аналізі, не завжди відображають процеси, що відбуваються всередині окремих людей».
На основі цього дослідники провели чотиритижневе дослідження миттєвої оцінки (EMA) з N = 96 студентами протягом екзаменаційного періоду.
Примітка: Кілька попередніх досліджень вивчали зв'язок між вигоранням або іншими формами психологічного стресу та самооцінкою.
Більшість із них зосереджувалися на відмінностях між різними людьми чи групами. Як наслідок, вони іноді не можуть вловити зміни, які можуть відбуватися в одній і тій самій людині з часом.
– йдеться в поясненні.
Однак, новий метод дослідження проливає більше світла на зв'язок між самооцінкою та вигоранням, завдяки проведенню додаткового статистичного аналізу. Ключові результати включають:
- коли студенти почувалися краще та ставилися до себе з більшою повагою, здавалося, що вони менш схильні до виснаження;
- Значна частина зв'язку між самооцінкою та вигоранням була опосередкована повторюваними негативними думками як на внутрішньоособистісному, так і на міжособистісному рівнях.
- Вищий рівень вигорання супроводжувався збільшенням повторюваних негативних думок, що призводило до зниження самооцінки.
Нестабільність самооцінки частково пом'якшувала зв'язки між самооцінкою та подальшою тривогою сну та вигоранням на внутрішньоособистісному, але не на міжособистісному рівні.
– кажуть експерти
Короткий виклад та сподівання на нові винаходи
Результати, зібрані цією групою дослідників, свідчать про наступне:
- низька самооцінка пов'язана з більшою кількістю повторюваних негативних думок;
- висока самооцінка — з меншою кількістю повторюваних негативних думок.
Румінація (тобто зосередження на минулих проблемах) та занепокоєння щодо майбутніх подій, які є повторюваними негативними моделями мислення, у свою чергу сприяють вигоранню, увічнюючи розумовий та емоційний стрес.
– роблять висновок вчені.
У майбутніх дослідженнях дослідницька група сподівається глибше дослідити динаміку та отримати глибше розуміння психологічних факторів, що сприяють вигоранню.
Робота вчених може зрештою надихнути на розробку ефективніших консультаційних або психотерапевтичних втручань.
Ми вам нагадаємо
Гостра стресова реакція виникає у відповідь на зовнішні подразники, тоді як панічні атаки зазвичай мають психологічну основу та можуть повторюватися навіть без очевидного подразника.
