НАБУ розслідує справу бізнесмена Олексія Федоричева вже понад 10 років. Колишній суддя Олександр Ситніков зазначає, що такий тривалий час є ознакою неефективності та прихованого інтересу детективів.
Розслідування справ Національним антикорупційним бюро України можуть тягнутися десятиліттями, що свідчить про зацікавленість детективів. Одним із таких прикладів є кримінальне провадження проти власника двох найбільших терміналів «ТІС-Зерно» та «ТІС-Добрива» у порту «Південний» Олексія Федоричева. Ця справа нагадує спробу рейдерського захоплення правоохоронцями та не має жодного стосунку до правосуддя, пише УНН .
Справа проти бізнесмена Федоричева
НАБУ розслідує кримінальну справу проти Федоричева вже понад 10 років. За цей час детективи так і не змогли зібрати докази вини бізнесмена. Кримінальна справа проти нього більше схожа на спробу НАБУ провести рейдерські захоплення терміналів, яка затягнулася надто довго.
Фактично, протягом останніх 10 років детективи так і не звинуватили бізнесмена у злочині та не взяли його під варту. А регулярні спроби арешту майна, хоча щоразу зазнають невдачі, суттєво перешкоджають веденню критично важливої справи воєнного часу, пов'язаної із забезпеченням продовольчої безпеки.
Міжнародне правосуддя поставило під сумнів дії НАБУ
Явним свідченням того, що справа проти Федоричева є бізнес-розбірками за участю правоохоронців, що займаються боротьбою з корупцією, є рішення суду князівства Монако, де бізнесмен тривалий час проживає. Судді Монако відмовилися передати підозру Олексію Федоричеву, зазначивши, що його справа є бізнес-спором, а не злочином.
«… інформація, надана в запитах, не дозволяє нам визначити характер справи як кримінальної, що дозволяє компетентним органам Князівства Монако зробити висновок: суть справи стосується радше фактів, що лежать в основі спору суто економічного характеру», – йдеться в рішенні.
Судді Вищого антикорупційного суду були аналогічної думки, не вбачаючи підстав для арешту майна чи обрання запобіжного заходу Федоричеву. Більше того, вони навіть відмовилися продовжити термін досудового розслідування після його закінчення.
Однак винахідливість детективів НАБУ вражає. Замість того, щоб змиритися з поразкою та визнати, що справа є замовною, вони офіційно передали її на розслідування до Національної поліції. Приєднавшись до слідчої групи, перше, що зробили детективи НАБУ, це змусили своїх колег у Печерському районному суді Києва проштовхнути рішення про продовження терміну розслідування.
Не отримавши бажаного від Вищого кримінального суду, детективи намагаються проштовхнути необхідні рішення у Печерському районному суді Києва. Тож усе вказує на те, що НАБУ дуже зацікавлене у терміналах у порту Південний.
«Вічні» розслідування = прихований інтерес
Суддя у відставці Олександр Ситніков пояснив, що багаторічні розслідування свідчать про те, що справа може бути змовою, а її головна мета — зіпсувати репутацію особи, причетної до такого кримінального провадження.
«Якщо 10 років у цих справах нічого не робиться, це означає, що певний інтерес до цієї справи є. Тому, знаєте, тут такого справді бути не може. Загалом, у НАБУ багато питань з цього приводу», – зазначив колишній суддя.
Він переконаний, що на відсутність ефективної роботи НАБУ впливає його безконтрольність. Ситніков також звернув увагу на те, що навіть внутрішні механізми громадського нагляду не працюють належним чином.
«Це стало для нас неконтрольованою організацією. Навіть Громадська рада доброчесності (ГРД), яку обрано, скажімо так, обрала тих людей, яких потрібно було обрати», – зазначив він.
Колишній суддя не виключає, що в НАБУ існують певні схеми порушення справ тощо. «Я не думаю, що вони настільки чесні та кришталево чисті, щоб 10 років нічого не можна було зробити. Я колишній слідчий, я вам скажу, що коли терміни розслідування жорстко контролюються, таких справ не може бути, таких справ просто не може бути», – сказав Ситніков.
Контроль над НАБУ підвищить його ефективність
Адвокат наголосив, що така ситуація неможлива в правоохоронних органах, де існує чіткий контроль за дотриманням процесуальних термінів розслідувань.
За словами Ситнікова, низька ефективність НАБУ (один остаточний вирок на детектива) є ще одним свідченням системних проблем у НАБУ.
«Вони отримують такі зарплати, я дивуюся як юрист, як громадянин, чому їм платять такі гроші, і вихлопу немає, як у нас кажуть. Вони ходять і плюють у стелю, і сміються з усіх. Я не здивуюся, що у них там є плани розслідувати кримінальні справи, за якими складаються папери, з усіх цих питань», – обурюється він.
Вихід із цієї ситуації колишній суддя бачить у встановленні ефективного контролю з боку Генеральної прокуратури, що відповідає Конституції України.
«Ця організація не може бути безконтрольною. Вона має контролюватися Генеральним прокурором. Неможливо, щоб у державі була структура, яка не контролювалася Конституційним органом, а в нашому випадку це Генеральна прокуратура», – наголосив Ситніков.
Без належного нагляду НАБУ перетворюється на закриту та неефективну структуру, яка більше шкодить системі правосуддя, ніж допомагає.
Водночас, затягування справ десятиліттями, відсутність обвинувальних вироків та невиправдано високі зарплати детективів – все це свідчить про те, що без зовнішнього контролю НАБУ не здатне забезпечити ефективну боротьбу з корупцією, для якої воно й було створене.
Ми вам нагадаємо
Останнім часом почастішали скандали, пов'язані з посадовцями НАБУ. Зокрема, йдеться про колишнього детектива Тараса Лікунова, який розслідував справу “Укрзалізниці”, а потім обійняв посаду в цій компанії після звільнення фігуранта кримінального провадження. Тобто таким чином детектив фактично “звільнив” собі місце, що, на думку експертів, є прямим порушенням закону “Про запобігання корупції” та конфліктом інтересів.
Крім того, останнім гучним скандалом стала справа проти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, який разом зі своїм батьком, громадянином Російської Федерації, за версією слідства, був причетний до торгівлі канабісом з Дагестаном. Йому інкримінують державну зраду. Крім того, його підозрюють у зловживанні впливом за незаконне шахрайство з податками українських підприємств на суму 30 мільйонів гривень, за що він мав отримати 900 тисяч гривень. Детектив НАБУ мав вплинути на органи Державної податкової служби України для прийняття незаконних рішень про виключення близько десяти компаній зі списку ризикових. Що є явним свідченням корупції в НАБУ.
