21 вересня відзначається Міжнародний день миру, а також День миру в Україні, встановлений у 2002 році. Кандидат політичних наук Станіслав Желіховський розповів про мирні ініціативи та внесок України у мир, а також дипломатичні кроки та виклики.
Сьогодні, 21 вересня, відзначається Міжнародний день миру та День миру в Україні, який було встановлено в нашій країні у 2002 році. Це свято має особливе значення для нашої держави, адже протягом усієї історії Українська держава боролася за своє мирне існування. Сьогодні мир в Україні – це не абстрактне бажання, це усвідомлена мета. Про те, які ініціативи світу та внесок України були зроблені заради миру, та які дипломатичні кроки, гуманітарні акції та виклики чекають на Україну, – розповів у коментарі УНН кандидат політичних наук, міжнародний експерт Станіслав Желіховський.
Значення та історія Міжнародного дня миру
Організований громадський рух за мир розпочався у 1815 році у Сполучених Штатах. У 1843 році в Лондоні відбувся перший Міжнародний конгрес миру.
До 1914 року у світі існувало близько 160 різних організацій, які мали на меті боротися за мир. Однак жодна з них не змогла запобігти спалаху Першої світової війни.
Після його завершення було створено Лігу Націй – організацію, яка мала стати міжнародним арбітром у вирішенні політичних суперечок між державами. 60 країн підписали пакт Келлога-Бріана, який відкидав війну як спосіб вирішення суперечок між державами.
Однак Ліга Націй не змогла досягти своїх цілей, і з початком Другої світової війни фактично припинила своє існування.
У 1945 році Лігу Націй замінила Організація Об'єднаних Націй. Протистояння між США та СРСР дуже швидко призвело до «холодної війни». Водночас майже щороку виникали військові конфлікти між різними державами. Під час Карибської кризи світ опинився на межі ядерної війни.
Тим часом антивоєнні рухи набували популярності у всьому світі. Антивоєнний рух був особливо потужним у Сполучених Штатах під час війни у В'єтнамі.
У 1981 році за ініціативою ООН було запроваджено Міжнародний день миру, який щорічно відзначається 21 вересня з 2001 року. В Україні День миру відзначається з 2002 року.
Того року Президент України Леонід Кучма указом № 100/2002 «Підтверджуючи відданість України ідеалам миру та підтримуючи рішення Генеральної Асамблеї ООН» вирішив встановити в Україні День миру, який щорічно відзначатиметься 21 вересня – у Міжнародний день миру.
Мирні ініціативи та внесок України у мир
Як зазначає Желіховський, якщо говорити про період другої адміністрації президента США Дональда Трампа, то були певні сподівання, що йому все ж вдасться досягти мирного врегулювання, принаймні у форматі припинення вогню.
Дійсно, було зроблено багато кроків, як самою американською адміністрацією, так і українською державою, адже Україна найбільше зацікавлена у припиненні бойових дій на своїй території. І офіційний Київ багато говорив про це, заявляв, знову ж таки високопосадовцями та дипломатами, що ми готові вступити в переговори і що Україна навіть відкрита до зустрічі на найвищому рівні, тобто на зустрічі лідерів держав, щоб мати змогу зупинити бойові дії. Однак ситуація наразі не сильно змінилася, якщо порівнювати з періодом річної давності, станом на осінь 2024 року. Саме в той період Дональд Трамп заявив про можливість припинення бойових дій за 24 години, що можна укласти угоду з Путіним, але ми бачимо, що вже минув рік, Трамп реально став президентом, і все, що він намагався зробити, так і не вдалося реалізувати. Але відповідно, Україна зробила власні кроки до зупинення гарячої фази війни. Вона часто робила це разом зі своїми європейськими партнерами, а також у координації зі Сполученими Штатами.
– сказав Желіховський.
Він зазначає, що можна сказати, що зі вступом Трампа на посаду президента для України мало що змінилося, адже Україна досі перебуває в стані активних бойових дій.
Однак, за словами експерта, з початку року відбулося кілька важливих зустрічей, зокрема в Овальному кабінеті між Трампом та президентом України Володимиром Зеленським, а також саміт у Лондоні, коли країни-партнери обговорювали «Мирний план».
Якраз у той час вже відбувалися комунікації. По-перше, ми говоримо про те, що відбувалося між Вашингтоном і Москвою, тобто тоді Трамп вже дав, скажімо, Росії можливість вийти з певної ізоляції, особливо якщо ми говоримо про комунікацію із західним світом, а потім ми згадуємо, що відбувалося. І були зустрічі в Туреччині, на Близькому Сході, в Саудівській Аравії, наприклад, було кілька раундів переговорів. А трохи пізніше тут почала працювати і Україна. Якщо ми говоримо про зустрічі з російською стороною, бо в нас були зустрічі з американською стороною
– додає експерт.
Дипломатичні кроки, гуманітарні дії та виклики року
Напередодні Трамп заявив, що якби Європа щось зробила щодо Китаю, наприклад, запровадила санкції чи тарифи, Пекін міг би прискорити завершення війни в Україні.
Ну, якби вони запровадили санкції, чи тарифи, чи як там це можна назвати, якби вони зробили це щодо Китаю, я думаю, що війна, ймовірно, закінчилася б, тому що Китай є найбільшим покупцем російської нафти. І я думаю, що у них є інші важелі впливу на Росію.
– заявив Трамп в інтерв'ю Fox News.
Желіховський нагадує, що Трамп продовжує вигадувати нові виправдання в контексті запровадження нових санкцій проти Російської Федерації, які б змусили Росію припинити вогонь.
Хоча, в принципі, якщо говорити про його зауваження до Європи, то вони правильні. Ми бачимо, що насправді країни ЄС досі не позбулися залежності від російської сировини. І це стосується не лише Угорщини та Словаччини, а й деяких європейських держав, навіть великих європейських країн. А деякі з них купують, наприклад, російські енергоресурси через країни-посередники. Можна сказати, що Європа зробила важливі кроки в цьому напрямку, і ми бачимо, що насправді існує стратегія позбавлення від залежності від російських енергоресурсів.
– сказав Желіховський.
Він зазначає, що Трамп, ймовірно, все ще думає про досягнення угоди з Путіним, і якщо США запровадять обмеження проти Росії та її економічних партнерів, то це закриє для України вікно можливостей для припинення бойових дій.
Підсумовуючи, цей рік був насправді дуже багатообіцяючим. Було багато спроб, які можна було б розглядати як основу для мирного врегулювання. І Україна, зі свого боку, як мені здається, зробила максимум того, що могла в цих реаліях, навіть готуючись до прямих переговорів з російським диктатором. Хотів би нагадати, що одразу після зустрічі в Анкориджі Україна була готова зустрітися з Путіним будь-де, щоб припинити бойові дії. Натомість Росія почала ставити умови, знову говорити, що у нас нелегітимний уряд, знову ставити ультиматуми. Фактично, ми не відійшли від того, що бачили в Стамбулі у 2022 році. Тому мені здається, що ми досі перебуваємо в такому стані підвішеності. І війна триває, але переговорний шлях нібито розпочато. Однак зараз ми бачимо, що насправді нічого не змінилося. І ми побачимо, які будуть подальші контакти між американською та російською сторонами.
– зазначає політолог.
