З початку 2025 року 91 українська компанія виключила громадян Росії зі свого складу власності, хоча закон прямо забороняє такі зміни. Більшість із цих підприємств продовжують працювати та навіть беруть участь у державних тендерах.
В Україні з початку 2025 року 91 компанія вже виключила громадян Росії зі свого володіння, хоча закон прямо забороняє такі зміни. Більшість цих бізнесів продовжують працювати, а деякі навіть беруть участь у державних тендерах. Про це повідомляє Opendatabot з посиланням на дані Державного реєстру, пише УНН .
Деталі
Згідно з Єдиним державним реєстром, станом на січень 2025 року активною залишається 88 компаній, а ще 3 перебувають у стадії ліквідації. Така практика не нова: з моменту повномасштабного вторгнення понад 700 компаній провели подібні перереєстрації, часто в обхід закону. Міністерство юстиції після запитів журналістів перевірило окремі справи, але лише 8 змін було визнано незаконними.
Де «чистять» компанії?
Найбільша кількість підприємств, які втратили свій російський слід, зареєстрована в Києві – 30 компаній. Далі йдуть: Одеська область – 9 компаній, Харківська, Львівська та Вінницька області – по 7, інші регіони мають нижчі показники.
За видом діяльності лідирує оптова торгівля (15 компаній), далі йдуть операції з нерухомістю (13), роздрібна торгівля (8), рибальство (6), ІТ та консалтинг (5).
Фінансові результати таких компаній також різняться: 38 підприємств мають обіг до 10 млн гривень, 10 компаній заробили від 10 до 100 млн гривень, 4 перевищили позначку в 100 млн гривень, а 39 взагалі не подали звітності.
Участь у державних тендерах
Незважаючи на сумнівні «чистки» російських власників, деякі компанії продовжують вигравати державні закупівлі. Наприклад:
- «ТАТНАФТА-АЗС-УКРАЇНА» – 43 тендери на понад 6,8 млн. гривень
- «МІРЕКТс» – 4 тендери на 122 тис. грн
- «ВК СЕРВІС ПЛЮС» – 1 тендер на 57 тис. грн.
Українське законодавство забороняє компаніям з російськими власниками змінювати свою структуру, але є винятки. Вони стосуються громадян Росії, які легально проживають в Україні, або тих, хто володіє менше ніж 10% статутного капіталу.
Таким чином, попри формальну заборону, бізнес знаходить способи «відбілити» свою репутацію та продовжувати працювати. Це створює ризики як для економічної прозорості, так і для національної безпеки.
