У морському дні “ховаються” поклади срібла © Pixabay І опинилося воно там через зміни клімату.
Глобальне потепління призводить до того, що безліч срібла виявляється похованим під Південно-Китайським морем. Більше того, такі ж процеси можуть відбуватися по всьому світовому океану, повідомляє Live Science.
Нове дослідження показало, що кількість срібла, захопленого у морських покладах біля узбережжя В’єтнаму, різко зросла з 1850 року. Цей час збігається з початком промислової революції, коли люди почали викидати парникові гази в атмосферу у великих масштабах.
Дослідження стало першим, у якому вдалося виявити можливий зв’язок між циклами срібла в океані та глобальним потеплінням. Як розповів провідний автор дослідження Ліцян Сюй, доцент кафедри наук про Землю в Технологічному університеті Хефей у Китаї, відкриття свідчить про те, що глобальне потепління може мати невідомі наслідки і для інших мікроелементів.
Як і інші елементи, срібло бере свій початок на суші і потрапляє в океани переважно через вивітрювання, коли дощова вода вимиває елементи з гірських порід і переносить їх у річки.
Певні регіони океану збагачені сріблом через річний приплив, атмосферний пил, викиди від діяльності людини та гідротермальні джерела. Срібло у своїй іонній формі (Ag+) є токсичним для морських істот. Але вченим мало відомо про те, як воно взаємодіє з ширшими океанічними екосистемами.
Вчені вирішили дізнатися більше про те, як срібло поводиться в морському середовищі. Для цього вони вивчили керн осадових порід із зони апвеллінгу у В’єтнамі у східній частині Південно-Китайського моря. Зони апвелінгу – це прибережні регіони, де холодна вода піднімається з дна моря, піднімаючи поживні речовини з глибини, які підтримують багаті поверхневі екосистеми.
Керн поділили на дві зони. Концентрація срібла зменшувалася від основи керна, яке датується приблизно 1200 роком до нашої ери, до семи сантиметрів від вершини. Але у верхній частині керна спостерігалася зовсім інша тенденція.
За словами вчених, концентрації срібла в районах апвелінгу традиційно високі. Рівні срібла біля узбережжя В’єтнаму були природно високими та схожими на рівні, раніше зареєстровані в районах апвеллінгу біля берегів Канади, Мексики, Перу та Чилі, сказав Сюй. “Однак ці дослідження не пов’язують високі концентрації з глобальним потеплінням”, – додав він.
Глобальне потепління підвищує температуру води та прибережні вітри, які разом збільшують інтенсивність апвеллінгу. Це призводить до того, що більше поживних речовин піднімається на поверхню, збільшуючи велику кількість водоростей, які живлять весь харчовий ланцюжок. Високі рівні розчиненого срібла в цих регіонах можуть означати, що організми поглинають більше срібла, ніж будь-де. Коли вони врешті-решт вмирають і тонуть, це срібло падає на морське дно.
«Срібло потрапляє в опади разом із органічними речовинами. Підйом глибинних вод посилився внаслідок глобального потепління, і ми вважаємо, що вміст срібла в опадах усіх цих областей зростає», – заявив Сюй.
Раніше вчені заявили про те, що до кінця століття половина океану може перетворитися на “кислоту”.
