© Getty Images Дослідження підтверджує, що предки людини планували використання ресурсів та долали значні відстані заради якісної сировини.
Археологи з’ясували, що майже три мільйони років тому предки людини не лише виготовляли інструменти, а й планували добування сировини для них. Вони долали великі відстані, щоб знайти потрібний камінь, що свідчить про складнішу поведінку, ніж вважалося раніше, повідомляє Associated Press.
Близько 2,6 мільйона років тому люди навчилися відколювати від каменів гострі лусочки, які використовували як леза для розрізання м’яса великих тварин. На стоянці Ньяянга в Кенії археологи виявили сліди того, що давні мисливці полювали на бегемотів біля прісноводного джерела. Водночас дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, показало: не всі породи були придатними для виготовлення інструментів, здатних пробити товсту шкіру цих тварин.
“Шкіра бегемота дуже міцна, і потрібні були камені, з яких можна зробити леза достатньої гостроти”, – пояснив співавтор роботи, палеоантрополог Томас Пламмер з Квінз-коледжу Міського університету Нью-Йорка.
На місці розкопок дослідники виявили міцні знаряддя, виготовлені з кварциту. Сліди походження цієї породи вдалося простежити до річищ та інших ділянок приблизно за 13 кілометрів від стоянки. Це свідчить, що ранні люди не лише виготовляли інструменти, але й заздалегідь знали, де шукати потрібну сировину, і планували її транспортування.
“Це говорить про існування своєрідної “ментальної карти” розподілу ресурсів у ландшафті”, – зазначив співавтор дослідження Рік Поттс із Програми походження людини Смітсонівського інституту.
Попередні гіпотези припускали, що необхідні камені могли збирати лише в межах милі від джерела. Нове дослідження доводить, що давні майстри думали наперед.
“Це, ймовірно, найдавніший приклад подібної поведінки, який ми маємо в археологічних свідченнях”, – сказав палеоантрополог Ерік Делсон з Американського музею природної історії, який не брав участі у дослідженні.
Раніше відомий найдавніший доказ транспортування каменів для виготовлення інструментів був на 600 тисяч років молодший за знахідки з Ньяянги. Водночас залишається невідомим, хто саме був творцем цих знарядь – представники роду Homo чи спорідненої, але вимерлої гілки, наприклад Paranthropus. Людина розумна, Homo sapiens, з’явилася значно пізніше – близько 300 тисяч років тому.
“Не кожен камінь однаковий з погляду на якість інструментів. Хист до пошуку найкращої сировини сягає майже трьох мільйонів років, і сьогодні ми залишаємося видом, який залежить від технологій та інструментів для освоєння світу”, – підкреслила співавторка дослідження Емма Файнстоун з Клівлендського музею природної історії.
Нещодавно археологи в Латвії виявили сліди поселення бронзової доби та неоліту на городищі Сканькалне, яке раніше вважалося значно молодшим. Серед знахідок – сланцева підвіска та крем’яні знаряддя, що датуються періодом 3000-1800 рр. до н.е. Це відкриття свідчить, що поселення тут існувало на тисячоліття раніше, ніж вважалося.
