Військовий аналітик, екс-радник міністра оборони України Олексій Копитько вважає, що одіозний Володимир Бойко спровокував зіткнення реального миру та миру, в якому правлять швондери
«Тиждень до нового року, чотири тижні до початку формалізації дискусій, які йдуть не (напів)офіційно. Для підсумків року ще зарано. Поки що варто налаштувати фокус. Бо рівень білого шуму зашкалює», — пише автор поста у Facebook.
ВІДЕО ДНЯ
Для цього є кілька наочних навчальних посібників.
Перший: Сирія. «Дамаск за 3 дні». Наслідок внутрішнього обвалу. Саме той сценарій, який сплять і бачать для України в Москві (і не тільки, оскільки це багато б спростило). Країна розірвана та повністю підпорядкована волі зовнішніх акторів. Так, мільярд відмінностей. Але. Безглуздо ігнорувати те, що збігається.
Другий: Грузія. Наочний розрив між владою та суспільством. Наочна трансформація за 16 років після війни. Все було на увазі, реаліті-шоу.
РЕКЛАМА
Третій: Молдова. Не секрет, що вже понад два роки існує технічна можливість закінчити російський гнійник «ПМР». Біда в тому, а що далі? Влада Молдови, орієнтована на Європу, практично відкрито говорить: реінтеграція Придністров'я автоматично призведе до перемоги підконтрольних РФ сил на будь-яких мінімально-демократичних виборах. Ліквідуємо ПМР — втрачаємо Молдову — отримуємо на порядок масштабніший головний біль. І не лише ми.
На цьому фоні збуджена громадськість раптово виявила Героя України товариша Бойка. І все, як завжди.
РЕКЛАМА
Товариш Бойко — це Дід Мороз, йому дякую сказати треба. Він приніс великий подарунок. Подарунок у тому, що товариш Бойко спровокував зіткнення реального світу та світу, в якому правлять швондери та погоничі шакалячих експресів, які стали володарями умів для фейсбучних мас.
У липні я написав пост про наслідки рішень із перейменуваннями. Вже є сигнал у Харківській області. Є зворотні перейменування у Дніпрі. По Одесі і так усі знають. Вся ця метушня — створення бази під політичний реванш руками тих, хто у кращому разі практикує серійні удари головою у штангу. А в найгіршому — спеціально шкодить. Коли невдоволення буде з приводу одного, а кристалізація — довкола наочного.
РЕКЛАМА
За останні місяці я переговорювався майже з трьома сотнями бібліотек, із десятками — розгорнуто. Лояльні громадяни, які всі хочуть українські книги (дика потреба), скаржаться на однакові проблеми.
Але до одних св. Миколай приходив два з половиною тижні тому, а від інших лише кілька днів як пішов. В одних корейська орда за парканом. А в інших — злі рольники та негарні спекуляції навколо теми ексгумацій.
Фронт стоятиме, доки не розсипеться тил.
На фронті ворог платить непомірну ціну. А в тилу почувається вільно. Тому що багато невизначених: важливіше зберегти велику країну і великий народ чи плекати наркотичну залежність від відчуття власної правоти і моральної переваги на 15 секунд?
Кремль до кінця зими зможе тиснути на фронті у нинішньому режимі, намагаючись взяти максимум та спровокувати обвал. А коли не вийде, він матиме залізобетонний мотив влаштувати короткий перепочинок, щоб ми самі себе загризли.
Особливо, якщо під якимось соусом (тиском зовнішніх сил) на осінь спробують організувати якісь вибори (наприклад — місцеві). Адже Москва ще навіть не почала по-справжньому розгойдувати через вкиди про нібито ідеї на «переговорах».
Уявіть, наприклад, таку подачу. Якийсь тулуб із Москви заявить: ми припинимо обстрілювати Харків/Одесу/Нікополь/Кривий Ріг…, якщо там запровадять другу регіональну мову. Адже заявлять ще й не таке. І на заході віддзеркалять. І провідні українські ЗМІ це все затягнуть усередину. Товариш Бойко вам підказує, що буде далі.
Якщо вилучити російські/російськомовні книги, але не організувати роботу з оновлення фонду — це гірше. При тому, що вартість наповнення книгами — мікроскопічна на сьогодні. І такому — немає числа.
На землі величезний дефіцит конструктивної всеукраїнської позитивної повістки на тлі якогось божевілля конференцій із презентаціями у Києві.
Розрив реальності відразу на кількох рівнях, внаслідок чого армія та оборона загалом може опинитися поза фокусом більшості" — вважає політолог.
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
