Виробники сої та ріпаку вимагають від уряду ініціювати призупинення дії поправок, які передбачають запровадження 10% мита на експорт цього олійного насіння. Міністерство економіки зазначає, що нормативно-правова база для прозорого експорту буде розроблена не раніше листопада. Через відсутність необхідних правил застосування пільг до виробників митниця змушує їх сплачувати експортні мита, через що продаж насіння сої та ріпаку за кордон повністю припинився, пише видання “Korotko.Pro”.
ВІДЕО ДНЯ
Передбачалося, що мито сплачуватимуть лише трейдери, а виробники зможуть експортувати продукцію за старими умовами. Виявилося, що митні органи не мають механізму, який би дозволив їм «розрізняти» партії, подані на експорт від трейдерів, і від фермерів-виробників. Судна, які мали відвантажувати українську продукцію, змушені простоювати в портах, що завдає трейдерам чималих збитків. Елеватори перевантажені непроданим ріпаком та соєю. Переробники скористалися цим і почали знижувати закупівельні ціни, що вже призвело до збитків для фермерів, пише видання.
Спеціалізовані сільськогосподарські асоціації, такі як Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) та Всеукраїнська аграрна рада, закликали уряд вжити заходів та розблокувати експорт.
У виданні зазначається, що негативні наслідки рішення можна було передбачити. «Під час обговорення нових «соєвих поправок»-2025 експерти прямо заявили, що введення мита спричинить не лише падіння доходів сільськогосподарських підприємств, скорочення інвестицій у виробництво, а й неможливість оновити техніку чи купити достатню кількість добрив. Додаткове навантаження (необхідність продавати дешевше, щоб трейдер міг включити мито в ціну) може зробити вирощування сої та ріпаку загалом нерентабельним і, як наслідок, призвести до значного скорочення площ, засіяних олійними культурами, загалом», – йдеться у статті.
РЕКЛАМА
Експерти прогнозують втрату Україною своєї частки на світовому ринку цих культур, падіння валютних надходжень, податків та робочих місць, розвиток тіньового ринку, падіння капіталізації сільськогосподарських угідь, зменшення орендної плати акціонерам та банкрутство сотень фермерських господарств.
Видання повідомляє, що 10 вересня відбулася зустріч посадовців Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Державної податкової служби та Державної митної служби з представниками аграрної галузі. Однак, окрім Міністерства економіки, яке представляли міністр та заступник, інші відомства представляли посадовці на рівні керівників та заступників керівників департаментів. Під час діалогу посадовці намагалися перекласти відповідальність зі своєї на іншу державну структуру. Водночас жодна зі структур не порушувала питання порядку впровадження нових норм щодо запровадження мит під час підготовки законопроекту.
За даними видання, представники бізнесу запропонували видати роз'яснення від Міністерства фінансів або уряду та дозволити Державній митній службі використовувати податкові накладні експортерів як документ, що ідентифікує сільськогосподарського виробника та підтверджує його експортну пільгу. У майбутньому Державна митна служба могла б проводити перевірку та встановлювати відповідність кількості експортованої продукції фактичним показникам діяльності підприємства та у разі порушень стягувати додаткові мита з недобросовісних експортерів.
РЕКЛАМА
«Однак представники державних органів відмовилися підтримувати будь-яке рішення, яке виходить за рамки чинного законодавства. Тому єдиним варіантом виходу з кризи є внесення змін до закону. Представник Міністерства економіки Тарас Висоцький також дав пораду фермерам: «Єдиний спосіб експорту для сільськогосподарських виробників – це зі сплатою експортного мита». Водночас самі урядовці визнають, що ця порада суперечить закону, згідно з яким сільськогосподарські виробники звільнені від експортного мита», – йдеться у статті.
На запитання бізнесу, які гарантії має виробник щодо повернення державою сплаченого мита, оскільки такий механізм також не передбачений законом, Висоцький порадив «довіряти політичним, на словах, зобов’язанням» держави.
На наступному засіданні 11 вересня Висоцький пообіцяв, що уряд розпочне роботу над процедурою оформлення митних декларацій для виробників та критеріями, за якими визначатимуться ті фермери, які можуть розраховувати на повернення сплаченого експортного мита. «За найоптимістичнішим прогнозом, розробка урядом тексту поправок та процедура їх внесення та голосування у Верховній Раді триватимуть до листопада», – йдеться в матеріалі.
«Єдиний спосіб швидко та ефективно подолати цю кризу сьогодні – це спільні дії Кабінету Міністрів та Верховної Ради щодо призупинення дії Закону про «соєві поправки» до розробки механізму узгодження митних декларацій, який розблокує експорт», – зазначається у виданні.
РЕКЛАМА
Раніше повідомлялося, що переробники просувають через Раду 10% мито на експорт сої та ріпаку, оскільки не бажають платити конкурентну ціну.
Фото Pixabay
