Вже другий рік День Віри, Надії, Любові та їх матері Софії відмічають за новим церковним календарем. З кінця вересня дата святкування перейшла на 17 вересня. В цей день в народі жінок і дівчат з іменами Віра, Надія, Любов і Софія вітають з днем Ангела. Які традиції, заборони і прикмети, пов’язані з днем пам’яті шанованих чотирьох святих, жили в народному побуті, розповіла Олена Громова, етнографиня, завідувачка наукового відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України (у Пирогові).
ВІДЕО ДНЯ
– В народі цей день здавна існує як Вселенські бабині іменини, тому що в минулі часи день свого Ангела відзначало багато жінок, яких називали Віра, Надія, Любов та Софія, — розповідає Олена Громова. — Жінки та дівчата з такими популярними іменами жили майже в кожному домі. Так що їх іменини відмічали всією громадою. Пам’ять кого вшановували в цей день? Мова йде про Софію і її дочок — Віру, Надію та Любов. Софія була вдовою, родом з Мілана, але мешкала в Римі. Сама християнка і дочок виховувала в цих же традиціях. Їх історія датується II століттям нашої ери і трапилася в Римі за часів правління язичницького імператора Адріана. Софія (її ім’я в перекладі з грецького означає «мудрість») своїх дочок назвала на честь головних християнських чеснот: Віри, Надії та Любові. Чутки про шанування в цій сім'ї християнства дійшли до імператора, і він наказав доставити йому трьох сестер та їхню матір у палац. Адріан вимагав, аби юні римлянки відреклися своєї віри, однак вони були незламні. Тоді розгніваний правитель вирішив покарати їх. Після тортур сестер стратили. Вірі було 12 років, Надії — 10, а Любові — 9. Тіла дочок Адріан віддав матері, яка поховала їх за християнськими звичаями і через три дні і сама тихо почила на їхній могилі. За перенесені муки церква долучила їх до лику святих. Мощі родини з 777 року покояться в Ельзасі, у церкві Ешо (Франція). Згодом в календарі з’явилась пам’ятна дата на честь четвірки мучениць, які відстоювали свою віру.
Церква в Ешо
Що робили віряни у цей день
РЕКЛАМА
Цього дня віряни відвідували церковну службу, молилися мученицям, а жінки просили про сімейне щастя та позбавлення безпліддя. У церкві жінки купували три свічки — на честь Віри, Надії і Любові. Одну з них можна було принести додому, щоб потім ще раз разом помолитися за родину. В старі часи побутував звичай поплакати вранці — вважалося, що того, за ким потужать, обійдуть стороною всі негаразди. В ніч перед святом годилося пекти коровай (або пиріг). Хліб прикрашали свічкою, принесеною з церкви, і пригощали ним усе сімейство з побажаннями щастя й достатку — щоб у домі завжди жили гармонія та благодать. Було заведено не викидати жодного шматочка випічки.
Чого не можна робити
РЕКЛАМА
У день святих мучениць щедрого застілля не влаштовували, оскільки у свята був сумний присмак. Заборонялось лихословити, сваритися, сперечатися, не рекомендувалось розпочинати прибирання, прання, шити і вишивати, жінкам виконувати домашні турботи, зокрема готувати їжу (в давні часи домашні клопоти лягали на плечі чоловіків).
Прикмети, пов’язані з днем пам’яті чотирьох святих
РЕКЛАМА
В народі прижилися певні прикмети і вважалося, що в цей день треба утриматися від заручин, вінчання (але в деяких місцевостях все ж могли обговорювати терміни проведення весілля).
Багаторічний досвід заставляв людей у вересні подумати вже про холоди. А в день пам’яті чотирьох святих майже завжди стається похолодання, іноді дощить, а після свята можливі й заморозки. За прикметами цього дня судили, якою прийде Покрова.
- Тож якщо журавлі вже покинули насиджені місця, то на Покрову можна очікувати і заморозків.
- За сто років клімат змінився, але й зараз городники намагаються зразу ж після свята прибрати помідори, огірки з грядок, аби вберегти від перших приморозків.
- Грім у свято обіцяє довгу та теплу осінь, а дощ — ранню весну.
- Як ранок видастся похмурим, то всі наступні дні будуть теплими, настане погожий день — до холодної зими, а якщо йде дощ, так зима очікується сніжною.
Завжди в день чотирьох святих вітали іменинниць, адресували їм теплі слова:
З Днем Віри, Надії, Любові, Софії.
Опуститься з ними з небес благодать.
Маленькі й великі хай здійсняться мрії,
Добра вам і бід ніколи не знать.
Хай Віра серце радістю зігріє,
Надія вам життя благословляє
Любов веде до щастя і до мрії,
Мати Софія всім здоров'я посилає.
Нехай свято Віри, Надії та Любові наповнює серця радістю та спокоєм. Віра — це те, що дає силу і впевненість у завтрашньому дні. Надія — світло, яке освітлює нам шлях, а Любов робить життя найціннішим скарбом. Нехай ці великі цінності будуть завжди з вами.
Нагадаємо, що 1 жовтня — Покрови Пресвятої Богородиці.
