Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) стало об'єктом критики, мабуть, із самого початку свого заснування. Але якщо раніше його критикували через недосконалі процедури, то зараз на безпорадність агентства нарікають усі — політики, чиновники, бізнес та суспільство. Власне, іншого результату годі було й чекати, адже аби управління майном було ефективним, треба, щоб усі процеси відбувалися прозоро, процедури були зрозумілі, а підхід — єдиний для усіх. Це була б ситуація win-win як для держави, бізнесу та суспільства, так і для власників арештованих активів, яким це майно потенційно можуть повернути.
ВІДЕО ДНЯ
В бік АРМА вже давно лунають критичні заяви. І не лише від незадоволених представників бізнесу, а й від політиків.
Сутність критики можна звести до наступного:
• Перерозподіл арештованих активів між наближеним колом младоолігархів
• Продаж майна за заниженими цінами
РЕКЛАМА
Навіть депутати зі «Слуги народу» пропонували ліквідувати АРМА. Рік тому, в лютому 2023 року, глава парламентської фракції Давид Арахамія запропонував закрити агентство, та передати заарештовані активи Фонду держмайна (ФДМ) а також забезпечити роботу відповідного реєстру для відкритого продажу.
«АРМА створювалося як одна з умов лібералізації візового режиму з ЄС, а врешті-решт перетворилося на закритий міжсобойчик, де багато заарештованих активів, все непрозоро», — зазначив народний депутат.
РЕКЛАМА
До речі, подібна пропозиція лунала також щодо Бюро економічної безпеки. У своєму інтервʼю виданню Forbes Давид Арахамія сказав наступне: «До БЕБ у нас є різні підходи. Частина нардепів пропонує його ліквідувати. Частина — реформувати. Обидва табори визнають, що орган працює неефективно».
Погоджується з ним і голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який наголошує на необхідності реформування Бюро економічної безпеки.
РЕКЛАМА
«Це орган номер один. І залишити цей напрям у тому стані, в якому він зараз, неможливо. Податкові міліціонери не повинні становити 80% персонального складу», — зазначив він в коментарі «Укрінформу».
Масове незадоволення роботою БЕБ змусило народних обранців розробити законопроєкти, які мають на меті реорганізувати Бюро економічної безпеки. Восени минулого року до Верховної Ради надійшли одразу дві законодавчі ініціативи — № 10088 та № 10088−1. Вони передбачають проведення нового прозорого конкурсу на посаду керівника БЕБ за участі в конкурсній комісії міжнародних експертів та атестацію чинних співробітників бюро для оцінювання їхньої професійної компетентності та дотримання вимог доброчесності, а також наявності конфлікту інтересів. Втім, вони так і не були розглянуті під куполом.
Питання до БЕБ та АРМА виникають не лише у бізнесу та нардепів, а й у міжнародних експертних організації. Зокрема, у квітні поточного року юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук опублікував невтішні результати діяльності агентства протягом останніх років.
У своїй публікації він чітко зазначає, що, «попри всі зміни, які пережило АРМА у 2023 році, ми все одно бачимо, що ключові сфери роботи Агентства — розшук та управління арештованими активами — досі не показують прогресу».
Як підтвердження своїх слів Демчук наводить кількісні показники діяльності АРМА за період 2020−2023 рр. Цифри й справді можуть здатися нам вражаючими, втім, як пише експерт, «ми побачили не стільки реальний стан речей, скільки вміння нинішніх очільників АРМА підігнати статистику та подати її під вигідним кутом зору».
Джерело: Transparency International Ukraine
Також у 2023 році значно знизилась кількість переданих в управління АРМА активів — лише 3078 в порівнянні з 14161 активами у 2022 році та 14092 у 2021-му.
Джерело: Transparency International Ukraine
Що ж стосується кількості укладених договорів, то там показники ще гірші. Так, у 2021 році агентство уклало 16 договорів, у 2022 — 10, а минулого року лише — 11. Втім, це не заважає посадовцям з АРМА звітувати про рекордні надходження до держбюджету. У 2023 році вони становили 101 млн грн, а за І квартал поточного — 117 млн. Втім, понад 80% цих надходжень забезпечили лише п’ять активів — ТОВ «ЖК «ВОЗДВИЖЕНКА», АТ «УКРТРАНСНАФТА», ДП «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції», ТОВ «КРАЙТЕКС-СЕРВІС» та ТОВ «Нафтогазенергія».
Ще один негативний показник роботи АРМА — кількість перевірок. Тут демонструється стала тенденція на зниження: з 17 перевірок у 2020 році до п’яти перевірок у 2023-му.
«Якщо реалізацію арештованого майна вдалося „пофіксити“, зусиллями багатьох партнерів, то передача в управління досі залишається вкрай недосконалою. На жаль, усі спроби використати для цього законодавство про публічні закупівлі не зможуть виправити наявні проблеми з відбором управителів арештованими активами. Специфіка такого майна та його статусу вимагає суттєво інших підходів», — робить висновок Павло Демчук.
Він також зазначає, що «керівництво АРМА орієнтується переважно на прості й швидкі результати, які насправді не відповідають головному функціоналу органу».
Отже, по факту АРМА, чиє головне завдання — управління майном, не виконує його. Навпаки. Держава в надзвичайно скрутний період потерпає від збитків (через кошти, які не надходять до бюджету), а ще донедавна прибутковий бізнес, який передано в управління, перетворюється на збитковий.
Кілька найяскравіших прикладів
«Гулівер»
25 квітня 2024 року стало відомо про те, що Офіс генерального прокурора України ініціював передачу київського торговельно-офісного центру «Гулівер» в управління АРМА.
Вже за місяць, 24 травня, українські ЗМІ (НВ) поінформували про передачу столичного БФК «Гулівер» в управління АРМА. Про це заявили в Парламентській спецкомісії із захисту інвесторів, при цьому зазначивши, що передача БФК може завдати шкоди державному бюджету.
«Чому БЕБ раптом вирішило передати заарештований актив, з доходу якого щомісяця сплачується 40 млн грн кредиту до державних Ощадбанку та Укрексімбанку, абсолютно незрозуміло», — застерегла нардеп Галина Янченко (фракція «Слуга Народу»), голова комісії.
Зазначалося також, що спроба передати «Гулівер» в управління АРМА схожа на спробу рейдерства працюючого бізнесу.
«Я пам’ятаю часи, коли АРМА активно використовувалася для рейдерства чужих працюючих бізнесів. Ми поклали два роки роботи парламентської спецкомісії, щоб припинити цю ганебну практику. І ось знову, так схоже, правоохоронці у зв’язці з АРМА беруться за старе. Цю практику необхідно припинити», — наголосила депутатка.
СТРЦ «Спартак» (м. Львів)
Це актив, власником якого є ТОВ «ЛЬВІВБУДМАКС-ІНВЕСТ». Спортивний торговельно-розважальний центр був збудований у 2019 році. Обсяг інвестицій — понад пів мільярда гривень. Зараз цей актив арештований. Формальна причина — що бенефіціаром цих активів є екснардеп Ярослав Дубневич. Абсурд ситуацій в тому, що ТРЦ, так би мовити, «причепили» до іншої справи, що стосується двох львівських ТЕЦ (Новий розділ та Новояворівськ).
Нагадаємо, за версією НАБУ, ці дві ТЕЦ нібито незаконно заволоділи природним газом НАК «Нафтогаз України». Згодом ці активи були передані АРМА, яке призначило управлінцем спочатку ПП «Гарант Енерго М», але згодом управлінець виявився неефективним і агентство договір розірвало. Новим управлінцем призначили ТОВ «Нафтогаз Тепло», що входить в групу компаній «Нафтогаз України». Але й тут державний бюджет отримав лише збитки. За три роки управління вони склали понад 600 млн гривень! Про ситуацію навколо двох львівських ТЕЦ детальніше писав «Главком».
«Завдяки управлінню, організованому АРМА, лише за останні чотири роки держава витратила на утримання арештованих активів чверть від тих збитків, які порахувала, але наразі не довела прокуратура», — пише видання.
На жаль, АРМА дедалі більше нагадує античного царя Мідаса, який перетворював на золото все, до чого торкався. Агентство мало бути тим інструментом, який забезпечував би ефективне управління активами та надходження до держбюджету. Але у випадку з АРМА — все вийшло навпаки.
