Україна зіткнулася з найгіршою бюджетною ситуацією з 2022 року: дефіцит фінансування у 2027 році може сягнути $32,6 млрд
Базова щорічна потреба України у зовнішньому фінансуванні стабільно тримається на рівні близько 50 мільярдів доларів. Однак, за попередніми оцінками, непокритий дефіцит фінансування на 2027 рік може сягнути 32,6 мільярда доларів. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю Euronews.
“Ми не стикалися з подібною ситуацією з 2022 року. Ми відчували значну нестачу ліквідності, і зараз ми знову наближаємося до того ж сценарію, що й два роки тому”, – зазначив міністр.
Сергій Марченко попередив, що якщо Україна не зможе отримати достатнє фінансування від своїх міжнародних партнерів, державі, можливо, доведеться скоротити невійськові видатки. Він закликав європейських міністрів “мислити нестандартно”, адже Київ готується до чергової зими, яку Росія, ймовірно, намагатиметься використати для ескалації.
“Ми вже відчуваємо певні труднощі з ліквідністю і прогнозуємо дефіцит у нашому бюджеті. Це означає, що через брак коштів нам, можливо, доведеться відкласти деякі платежі, які не пов’язані з обороною. Це матиме наслідки”, – пояснив Марченко.
Глава Мінфіну додав, що ці наслідки можуть бути відчутними на місцевому рівні, зокрема, це може торкнутися будівництва укриттів та іншої критичної інфраструктури.
Щодо прогнозованого дефіциту фінансування на 2027 рік, міністр уточнив, що робота над новим бюджетом ведеться з припущенням, що війна триватиме наступного року. Ця оцінка приблизно збігається з прогнозами Міжнародного валютного фонду, місія якого нещодавно відвідувала Київ.
“Війна набула нових загрозливих обертів. Ми це усвідомлюємо. Це зовсім інша реальність порівняно з минулим місяцем, з огляду на нещодавні атаки на нашу логістику. Ми очікуємо дуже важкої зими. Ескалація означає, що ми мусимо знайти ресурси, аби її пережити”, – констатував Марченко.
Він закликав європейських міністрів творчо підійти до пошуку рішень та розглянути новий український план використання близько 300 мільярдів доларів заморожених російських активів. Минулого року ЄС відхилив цей план на користь рішення про спільне фінансування кредиту на суму 90 мільярдів євро.
Український міністр привітав ініціативу групи країн ЄС на чолі зі Швецією, які минулого тижня запропонували відновити обговорення плану використання російських заморожених активів.
За словами Марченка, новий український план передбачає зміну відповідальності за активи, які наразі зберігаються у Бельгії. Він також включає “абсолютно нові елементи” для зменшення юридичних ризиків для бельгійського уряду та депозитарію Euroclear, який оперує цими активами. Одним із можливих підходів є перенесення функції зберігання активів із бельгійської юрисдикції на рівень Європейського Союзу.
“Ми хочемо це обговорити. План створює нові умови, за яких відповідальність Бельгії за потенційні судові суперечки з Росією не лежатиме виключно на ній, а стане спільною відповідальністю всіх 27 країн-членів”, – пояснив глава Мінфіну.
Це дозволить розподілити ризики між державами-членами ЄС, зменшуючи навантаження на окремі країни. Таким чином, відповідальність за використання активів стане спільною для всього Європейського Союзу.