Російсько-українська війна остаточно перетворилася на високотехнологічне протистояння. Держави вкладають у інновації величезні кошти, а контроль над полем бою перейшов від танків та артилерії до дронів і наземних роботизованих комплексів. Водночас постає питання: що змінилося в самій природі війни та як у цих умовах має розвиватися військо?
Спираючись на український досвід, можна впевнено стверджувати: технологія перестала бути допоміжним інструментом війни. Вона стала одним із ключових чинників бойової спроможності.
Минулого літа, коли 7-й корпус ДШВ почав оборону Покровська, командир корпусу бригадний генерал Євген Ласійчук заявив: корпус працюватиме завдяки технологіям. Адже в технологічній війні стратегічна відповідь ворогу криється саме в технологіях. Саме тому філософія бойової роботи 7-го корпусу ДШВ – технодесант.
Ми почали з розбудови R&D-центрів у підрозділах. А навесні цього року виникла потреба створити на корпусному рівні Центр інновацій та технологій. Він об’єднує технологічний потенціал усіх підрозділів і синхронізує впровадження розробок одночасно по всьому корпусу.
Центр вже має успішні кейси: інтеграція системи «свій-чужий» з радарними комплексами, співпраця з Центром інновацій та розвитку оборонних технологій Міноборони, впровадження екзоскелетів для підвищення ефективності роботи артилеристів та логістики.
У цій колонці розповідаю про принципи технологічної війни, чому модернізація – один із ключових елементів розбудови технологічної інфраструктури у 7-му корпусі швидкого реагування ДШВ, а також як розробки майбутнього повністю змінюють характер бойових дій.
П’ять принципів технологічної війни
Модель, яку будує 7-й корпус швидкого реагування ДШВ, виглядає досить просто: сенсор – інформація – рішення – ураження – аналіз – модернізація.
Останній елемент цього ланцюжка є ключовим, хоча його часто недооцінюють. Після застосування система не завершує свій цикл, натомість починається процес вдосконалення. Проаналізувавши результат, ми передаємо інформацію інженеру чи виробнику, змінюємо конструкцію, програмне забезпечення чи спосіб експлуатації та знову повертаємо на тестування.
Поле бою фактично стає частиною R&D-процесу (Research & Development), через який скорочується відстань між розробником і людиною, яка використовує засіб. Саме цей зв’язок є одним із джерел української технологічної стійкості.
Щоб покращити ефективність на фронті, бойова робота 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ ґрунтується на 5 принципах технологічної війни.
Перший – масовість. Перевагу не завжди створює найдорожча й найскладніша система. Технологія має бути не лише ефективною, а й масштабованою.
Другий – децентралізація. Інформація, відповідальність і засоби мають бути максимально наближені до підрозділу, який бачить противника і може на нього впливати.
Третій – інтеграція. Окремий БПЛА залишається лише безпілотником. Радар – сенсором. РЕБ, зв’язок чи роботизована платформа також мають обмежену цінність, якщо працюють ізольовано. Справжня перевага виникає тоді, коли всі засоби ураження працюють як єдина система – у синергії.
Четвертий принцип – постійна адаптація. Технологія, яка чудово працює сьогодні, через кілька місяців може втратити свою ефективність. Противник аналізує наші дії, ми – його. Вже недостатньо мислити категорією «створили готовий продукт». Натомість його потрібно постійно вдосконалювати.
П’ятий принцип – людина поза ризиком. Кожне завдання, яке можна передати машині, сенсору, БПЛА або наземному роботизованому комплексу, ми повинні намагатися передати машині. Технологія – це насамперед спосіб зберегти військовослужбовця.
Розробки майбутнього
7-й корпус швидкого реагування ДШВ зараз працює над низкою проєктів, які покликані не лише повністю реалізувати технологічний потенціал українського війська, а й повністю змінити характер бойових дій.
Це, зокрема, системи візуального позиціонування для дронів та літаків StabX та Cyclops. Це обладнання покликане покращити спроможність безпілотних систем виконувати завдання в складному навігаційному середовищі. Але головне не сам пристрій, а випробування, під час яких ми разом з виробником аналізуємо та вдосконалюємо його характеристики.
Інший приклад, який доводить, що інновація необов’язково має коштувати мільйони. Dron Cell – система скидання розрядженої батареї з FPV, яка дозволяє збільшити час польоту та дальність. Іноді невелика деталь, яку можна виробляти тисячами, дає більший практичний ефект.
Щоб вийти на новий рівень застосування дронів, недостатньо самого виробу. Потрібна інфраструктура. Саме тому ми разом з виробником впроваджуємо систему LTE-зв’язку для безпілотних систем «Ядро». Ми бачимо майбутнє безпілотних систем як роботу в мережі. Тому паралельно розвиваємо Mesh network, щоб різні повітряні та наземні платформи могли працювати в єдиному інформаційному середовищі.
Ще один пріоритет – автономність. Проєкт Ubrain покликаний звільнити оператора від керування бортом протягом польоту. Він лише визначає завдання, а дрон за допомогою системи виконує місію та реагує на зміну середовища.
Серед розробок також наземний роботизований комплекс “Квадро”. Це звичайна платформа, яку ми переробляємо на дистанційно керовану та поступово інтегруємо її в загальну систему зв’язку. Ми не завжди починаємо з дорогого спеціалізованого військового виробу. Іноді швидше і дешевше взяти наявну платформу, адаптувати її, перевірити концепцію, а вже потім переходити до спеціалізованого рішення.
Усі ці проєкти різні.
Але метод один: потреба – рішення – прототип – тест – зворотний зв’язок – модернізація – масштабування. Саме цей цикл демонструє технологічність українського війська.
Швидкість розробок як перевага
Майбутня війна – це не війна дронів замість людей. Це війна, у якій людина керує дедалі більшою кількістю машин, сенсорів і автономних систем, залишаючись якомога далі від безпосередньої небезпеки.
Тому справжня технологічна перевага – це не конкретний дрон, робот чи радар. Це здатність системи швидше за противника виявити проблему, створити рішення, перевірити його, масштабувати й знову адаптуватися.
Саме таку систему ми намагаємося побудувати у 7-му Корпусі швидкого реагування ДШВ.
Україна платить надзвичайно високу ціну за те, щоб отримати цей досвід. Наше завдання – зробити так, щоб він став частиною майбутньої системи оборони Європи.
Наша мета проста: Воювати технологіями, щоб максимально зберегти людей.
