У Верховній Раді пропонують уточнити підстави для звільнення через конфлікт інтересів
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15162, який має на меті уточнити додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Головна мета – усунути прогалини в чинному законодавстві, які призводять до різного трактування норм щодо звільнення у зв’язку з конфліктом інтересів.
Наразі Кодекс законів про працю України (КЗпП) дозволяє роботодавцю розірвати трудовий договір, якщо у працівника наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, який є постійним і не може бути врегульований іншим способом, передбаченим Законом України «Про запобігання корупції».
Водночас, згідно з частиною другою статті 34 Закону України «Про запобігання корупції», звільнення особи, яка виконує функції держави або місцевого самоврядування, можливе лише за умови, що конфлікт інтересів є постійним і не може бути врегульований інакше (наприклад, через відсутність згоди на переведення або усунення приватного інтересу).
Законопроєктом пропонується доповнити статтю 41 КЗпП нормою, яка заборонятиме розірвання договору у випадку наявності у працівника конфлікту інтересів, якщо на момент звільнення такий конфлікт вже відсутній.
Для обґрунтування законопроєкту автори посилаються на судову практику. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.10.2025 у справі №346/5929/23 зазначалося, що звільнення через конфлікт інтересів є крайнім заходом і можливе лише за умови, що конфлікт є постійним і не може бути врегульований іншим способом.
У згаданій справі позивач оскаржував незаконність наказу про звільнення його з посади директора ліцею. Підставою для звільнення, згідно з наказом №148/К, було зазначено наявність у працівника конфлікту інтересів (п. 4-1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України). Позивач стверджував, що конкретні обставини конфлікту не були встановлені, службове розслідування не виявило ні часу, ні змісту й характеру конфлікту. Крім того, він наголосив, що шлюб з підпорядкованою працівницею було розірвано задовго до видання наказу про звільнення.
Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили різні рішення. Однак, розглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд зазначив, що звільнення у зв’язку з конфліктом інтересів можливе лише за умов його постійності та неможливості врегулювання іншим шляхом. Суд дійшов висновку, що на момент звільнення позивача конфлікт інтересів фактично був відсутній, а тому підстава для застосування пункту 4-1 частини першої статті 41 КЗпП України була неправомірною.
Дізнатися більше на: izmail.es