Уряд пропонує примусову фіскалізацію для ФОП та реєстрацію платником ПДВ на основі даних за минулі роки
Урядовий проєкт закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі та забезпечення рівності платників податків в оподаткуванні податком на додану вартість” викликав значний резонанс.
За офіційною версією, проєкт спрямований на імплементацію міжнародних податкових стандартів та виконання вимог Міжнародного валютного фонду. Документ передбачає автоматичну реєстрацію фізичних осіб-підприємців (ФОП) платниками податку на додану вартість (ПДВ) на основі даних за минулі періоди, звуження банківської таємниці для користувачів цифрових платформ та покладання на операторів сайтів і додатків функцій податкових контролерів.
Найбільш дискусійною нормою є запропоновані зміни до пункту 100 Перехідних положень Податкового кодексу України (ПКУ). Він передбачає автоматичну реєстрацію платниками ПДВ усіх осіб, чий обсяг операцій за 2026 рік перевищить 4 мільйони гривень, з 1 січня 2027 року без подання заяви. Виняток зроблено лише для ФОП третьої групи єдиного податку, визначених як «електронні резиденти».
Ризики автоматичного статусу платника ПДВ
Головною новацією проєкту є зміна порогу та процедури реєстрації платником ПДВ. Запропоновано підняти суму обов’язкової реєстрації до 4 мільйонів гривень. Реєстрація здійснюватиметься автоматично на основі переліків, сформованих контролюючими органами за даними податкової звітності.
Цікаво, що контролюючий орган братиме за основу звітність за четвертий квартал 2025 року та перший-третій квартали 2026 року. Реєстрація ФОП як платника ПДВ відбудеться з 1 січня 2027 року. Це створює ситуацію, коли підприємець, плануючи свою діяльність у 2025 році, не зможе передбачити, що ці цифри стануть підставою для примусової зміни системи оподаткування через два роки.
Нечіткість періоду для розрахунку порогу, коли платник податків у 2025 році не може знати про наслідки, які настануть у 2027 році за нормами, що ще не набрали чинності, створює правову невизначеність. База для прийняття рішення формується до набрання законом чинності в частині ПДВ. Такий підхід може мати ознаки ретроспективності, що суперечить статті 58 Конституції України.
Чинні норми пунктів 180-184 ПКУ чітко передбачають реєстрацію платниками ПДВ за заявою платника протягом 10 календарних днів податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку, або добровільну реєстрацію за бажанням. Обов’язкова реєстрація застосовується лише у випадках, коли платник достовірно знає про перевищення річного ліміту в 1 мільйон гривень. Автоматична реєстрація без заяви прямо суперечить принципу волевиявлення, закріпленому у Цивільному кодексі України, та системі добровільної участі у ПДВ. Проте, законопроєкт передбачає можливість анулювання реєстрації у першому кварталі 2027 року, якщо підстави не підтвердяться за підсумками всього 2026 року.
Банківська таємниця та цифрові платформи
Проєкт вводить терміни “платформа”, “оператор платформи” та “звітна діяльність”. Програмне забезпечення, наприклад, сайт або додаток, що дозволяє продавати товари, надавати особисті послуги, здавати в оренду нерухомість або транспорт, потрапляє під контроль.
Оператором платформи визначається організація, яка на підставі правочину або закону укладає з продавцями договір про надання останнім повного або часткового доступу до платформи, оператором якої вона є.
Підзвітні оператори платформ мають щороку до 31 січня подавати звіт про доходи продавців. У разі, якщо продавець не надає оператору необхідні дані після двох нагадувань, оператор зобов’язаний заблокувати йому доступ до платформи або призупинити виплату коштів.
За неподання звіту оператору загрожує штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат.
Крім того, законопроєкт вносить зміни до Закону «Про банки і банківську діяльність» та статті 20 ПКУ. Податкова служба отримує право отримувати від банків інформацію про операції за поточними рахунками підзвітних продавців. Це стосується не лише факту наявності рахунку, а й відомостей про суми, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагентів та номери їхніх рахунків. Такий запит контролюючого органу може бути надісланий у разі проведення звірки даних щодо доходів від звітної діяльності через цифрові платформи.
Фізична особа – підзвітний продавець зобов’язана відкрити щонайменше один поточний рахунок виключно для розрахунків через платформу та надати згоду на розкриття банківської таємниці за ним.
Законопроєкт також передбачає запровадження спеціального режиму оподаткування для осіб, які працюють через цифрові платформи. Ставка податку становитиме 5%, однак скористатися нею зможуть не всі.
Серед основних умов – річний дохід не повинен перевищувати 834 мінімальні заробітні плати. Крім того, платникам забороняється використовувати найману працю, що суттєво обмежує можливості масштабування діяльності.
Ще одне важливе обмеження – неможливість поєднувати цей режим зі статусом фізичної особи-підприємця. Тобто особа повинна обрати або роботу через платформу за спеціальними правилами, або класичну модель ведення бізнесу як ФОП.
Функції податкового агента покладаються на самих операторів платформ: саме вони будуть утримувати та перераховувати податок до бюджету, а також звітувати про доходи користувачів.
Джерело новини: izmail.es