«Росія зараз у дуже слабкій позиції»: президент Естонії оцінив ймовірність нападу Москви в найближчі роки
width=”630″ height=”340″ src=”https://zn.ua/img/article/6943/20_main-v1788061910.webp” alt=”«Росія зараз у дуже слабкій позиції»: президент Естонії оцінив ймовірність нападу Москви в найближчі роки” title=”«Росія зараз у дуже слабкій позиції»: президент Естонії оцінив ймовірність нападу Москви в найближчі роки”>
Президент Естонії Алар Каріс заявив, що найближчими роками Росія навряд чи розпочне агресію проти його країни. Водночас в етері «Еспресо» він зазначив, що неможливо передбачити, якою буде ситуація через п’ять, десять чи 15 років.
Президент також наголосив, що Естонія має бути готовою до будь-якого розвитку подій. За словами Каріса, країна вже має підготовлений військовий резерв і союз оборони, проте слабким місцем залишається готовність цивільного населення.
«У нас не вистачає укриттів та інших необхідних речей. У цьому питанні ми могли б повчитися в України. Я майже впевнений, що найближчими роками Росія не вдаватиметься до агресії проти нас. Зараз вона перебуває у дуже слабкій позиції. Але ніхто не знає, що станеться через п’ять, десять чи 15 років. Я завжди наводжу приклад періоду перед Другою світовою війною. Тоді у нас була чудова армія, але ми були самі, без союзників», — наголосив естонський президент.
Каріс підкреслив, що нині країна є членом НАТО, а тому її становище не можна порівнювати з тим, у якому вона перебувала напередодні Другої світової війни. Також він зауважив, що Росія вже тривалий час становить гібридну загрозу, серед проявів якої він назвав кіберзагрози, «тіньовий флот» і поширення фейкових новин.
«Гібридні загрози вже досить давно існують. Саме тому ми створили в Естонії відповідні центри. Кібербезпека була однією з таких проблем ще у 2007 році. Тоді ми почали переконувати інших, що це також частина війни. Зараз в Естонії працює Центр кібероборони НАТО, до роботи якого також залучена Україна», — зауважив Каріс.
Європейські чиновники впевнені, що немає жодних доказів підготовки Росії до нападу зі звичайною зброєю на НАТО чи одну з країн Балтії. Таким чином вони спростували інформацію про те, що саме це питання нібито було головною темою під час візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви цього тижня.
Натомість міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявляв, що після візиту директора ЦРУ до Москви оцінка Таллінна щодо військової загрози з боку Росії не змінилася. Він наголосив, що до можливої загрози з боку РФ і ймовірних провокацій проти НАТО слід ставитися серйозно та залишатися пильними.
Чи можуть сценарії 2014-го та 2022-го повторитися, але вже в Балтії? У статті «Чому не можна ігнорувати загрози нападу Росії на країни Балтії» оглядач Володимир Кім пояснював, як працюють гібридні сценарії Кремля та чому самозаспокоєння може стати фатальним.