Наближається осінь, а з нею – прогнози та новини про чергову непросту зиму для українців. Тож ми звернулися до міністра соціальної політики Дениса Улютіна, аби дізнатися, якою буде підтримка українців від Мінсоцполітики цієї зими та хто її отримає. Ексклюзивно – на LB.ua.
Кому виплатять по 19 400 грн
На яку підтримку можуть розраховувати українці цієї зими від Міністерства соціальної політики?
Цей рік буде відрізнятися не стільки щодо зимової підтримки, скільки в її структуруванні. Разом із міжнародними партнерами ми почали впроваджувати механізм гуманітарного рахунку Мінсоцполітики, започаткований з метою безпосереднього надання коштів людям перед зимою.
У нас відкритий гуманітарний рахунок у Національному банку. Міжнародні партнери та донори можуть спрямовувати туди кошти для виконання певних завдань. В даному випадку це завдання – зимова підтримка у розмірі 19 400 грн.
Ми розробили уніфіковану рамку, за якою і держава, і наші гуманітарні партнери працюватимуть за єдиними правилами.
Ми працюємо на території 0–20 км від лінії фронту, а партнери – на території 20–50 км (Зона 0–20 км – ділянки найближче до лінії фронту чи кордону, де ризики для роботи максимальні, а зона 20–50 км – території, де господарювання також ускладнене через військові дії – LB.ua).
Спільно ми визначили 11 категорій найбільш вразливих верств населення. Кожна з них отримає по 19 400 грн на домогосподарство.
Це:
- одержувачі житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;
- одержувачі житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг;
- одинокі непрацездатні особи пенсійного віку;
- одинока мати (одинокий батько), що не перебуває у шлюбі, або мати (батько) у разі смерті одного з батьків, які отримують допомогу одиноким матерям (батькам);
- особи, які отримують допомогу при народженні дитини;
- багатодітні сім’ї;
- особи з інвалідністю (разом з членами їх сімей) та сім’ї, у складі яких є дитина/діти з інвалідністю;
- сім’ї, які складаються з ВПО (крім сімей, які складаються з ВПО, тимчасово розміщених у будівлях, спорудах, приміщеннях на безоплатній основі, яким надається компенсація);
- дитячі будинки сімейного типу, до яких влаштована на виховання хоча б одна дитина з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, або осіб з їх числа, або дітей, які залишилися без батьківського піклування;
- прийомні сім’ї, до яких влаштована на виховання хоча б одна дитина з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, або осіб з їх числа, або дітей, які залишилися без батьківського піклування;
- сім’ї патронатних вихователів.
Кошти не прив’язані безпосередньо до конкретних витрат, послуг тощо, чи то твердого, чи не твердого палива.
Так само було і минулого року. Цього року ми структурували систему, чітко виокремили категорії. Ніхто не залишиться поза увагою.
Головний висновок минулої зими: підтримки потребують не лише мешканці сільської місцевості з пічним опаленням, яким потрібні дрова. Ми зрозуміли, що люди, які мешкають у багатоквартирних будинках, так само вразливі, адже відсутність електроенергії та тепла робить їхнє становище не менш складним. Тому підтримкою ми повністю охопимо й цю категорію людей.
Це близько 350 000 домогосподарств на території 0–50 км від фронту, у зонах активних та можливих бойових дій.
Ми вже подали відповідну постанову до Кабінету Міністрів. Найближчим часом її схвалять, і ми розпочнемо приймати заявки від людей, щоб ще до початку опального сезону, до холодів, здійснити ці виплати, аби люди змогли використати ці кошти.
Це жовтень-листопад?
Жовтень. Думаю, до кінця жовтня – листопада ми вже виплатимо всі кошти.
За нашими планами, на початку вересня ми почнемо збирати заявки. Кошти для зони 0–20 км вже є на рахунку. Ми отримали 2,2 млрд грн від наших партнерів – ЮНІСЕФ та Червоного Хреста – саме під це завдання.
Унікальність цього процесу в тому, що міжнародні партнери довіряють нашим державним механізмам. Для мене як для фінансиста було надзвичайно важливо, щоб вони вірили в наші спроможності: в ефективність гуманітарного рахунку, наших реєстрів, верифікації, фінансових інструментів для транзиту цих коштів. Куди необхідно – на карткові рахунки, де немає такої можливості – через “Укрпошту”, але люди кошти отримають, щоб бути готовими до зимового періоду.
Маломобільні люди та зима
Вразливість – це не лише про одноразову виплату коштів. Ми, наприклад, писали про родину з двома дітьми, де одна дівчинка з інвалідністю на колісному кріслі. Вони жили на Троєщині, дівчинка фактично всю зиму не виходила з квартири, бо ліфт майже завжди не працював. Дитина живе за графіком, а мама самотужки з колісним кріслом просто не могла її тягати туди-назад. Чи передбачається якась підтримка для родин з маломобільними членами, які мають особливі потреби? Наведу ще один приклад минулої зими. Про лежачого ветерана, який тут, у Києві, буквально замерзав у своїй квартирі під купою ковдр. У квартирі було 4–7°, коли туди прийшли волонтери. Що ми робимо з цими вразливостями? Потенційно вони можуть повторитися і цього року.
Ця зима багато чому нас навчила. Ми працюватимемо з нашими міжнародними партнерами. При міністерстві створимо невеликий хаб екстреного реагування – Task Force – щоб поєднати тих, хто потребує допомоги, з тими, хто може її надати.
Минулого року ми працювали в Деснянському, Дарницькому, Дніпровському районах Києва, але це був лише етап навчання, як поєднувати тих, хто може надати допомогу. Це і World Central Kitchen, і інші організації, що надають допомогу у вигляді гарячого харчування, наш фудтрак “Їжа без кордонів”.
Плануємо до зими запустити платформу, яка об’єднає всіх волонтерів. Всіх, хто може безпосередньо надавати гуманітарну допомогу, з тими, хто її безпосередньо потребує. Це перше.
Друге, я б хотів попросити, щоб люди, які живуть у будинках, повідомляли про тих, хто потребує допомоги, соціальним службам, щоб ці люди потрапили до наших переліків тих, до кого потрібно звернутися. Не всі ці люди є в наших соціальних системах, не всі нам відомі. Минулого року ми волонтерськи обходили поверхи, питали у консьєржів, сусідів, хто у вашому будинку потребує такої допомоги.
І знаходили людей, які фізично не могли вийти через множинні інвалідності. Ми їх знаходили завдяки повідомленням від сусідів, відправляли до них волонтерів, які приносили гаряче харчування, теплі електричні ковдри, і люди отримували певний захист.
Робота з волонтерською спільнотою є одним з елементів нашого портфоліо. Ми спільно з ними розробили стратегію розвитку волонтерства до 2030 року. Це продукт, запропонований самими волонтерами, який ми імплементували на рівні державної політики. Співпрацюємо також із волонтерами за межами України. Хочемо провести форум, щоб ще раз їх між собою познайомити.
Наступним кроком є розробка IT-платформи, де можна буде об’єднати всіх волонтерів в рамках єдиної системи, щоб усі знали, хто де є, які в кого навички, хто яку допомогу може надати. З часом плануємо запровадити гейміфікацію цього процесу, нараховувати бали волонтерам за виконані активності. Таким чином, надаючи їм можливості для навчання та іншого, ми підвищуємо залученість волонтерів до державної політики.
Тобто наголос на тому, що система не впорається з тією кількістю фахівців, яка є, якщо раптом повториться сценарій минулого року. І ваша команда буде розбудовувати платформу для волонтерів.
Соціальна система також навчається, і вже на цьому етапі проактивно виявляє людей, які потребуватимуть такої допомоги.
Маломобільні люди навіть в умовах зими, коли слизько, сніг і все інше, не зможуть фізично дійти до пункту обігріву та взяти гаряче харчування. Тобто вони потребуватимуть візиту соціального працівника.
Звісно, соціальних працівників на всіх не вистачить, але взаємодія соціальних працівників та волонтерських, гуманітарних організацій стане тим механізмом, що дозволить нам пройти зиму комфортніше.
Тимчасове житло на випадок критичних сценаріїв
Чи розглядається або пропрацьовується модель якогось соціального, хоча б тимчасового житла, саме для маломобільних людей, якщо будинок повністю залежить від електрики, сталися прориви комунікацій, і людина не має куди подітися?
Минулого року ми евакуювали частину людей, які зголосилися виїхати та подали заявку. Ми їх ідентифікували, вивозили – в першу чергу сім’ї з дітьми, багатодітні сім’ї. Вони їхали на захід України, де умови були комфортнішими, ніж у Києві та інших регіонах, щоб перечекати певний час блекаутів та інших проблем.
Паралельно ми домовилися з системою охорони здоров’я, щоб вони тимчасово приймали людей у лікарні, а ми оплачували їм послуги довгострокового сестринського догляду.
Ми плануємо масштабувати ці ініціативи. Опрацьовуємо з колегами такі можливості.
З нашого досвіду: минулої зими ми опікувалися однією літньою жінкою. Вона не хотіла виїжджати з квартири, до неї регулярно приходили волонтери, приносили їжу та інші необхідні речі. Вона казала: “Я не буду виїжджати, бо тоді не зможу отримати всю цю допомогу”. Поки не відновилася електроенергія, ми надавали їй супровід, соціальний догляд.
Може виникнути ситуація, коли людині треба йти на роботу, а вдома залишається хтось лежачий, наприклад. Це теж може бути перешкодою для виїзду.
Так, це теж важливий аспект. Про це потрібно повідомляти. Послуга догляду вдома – одна з тих, які ми будемо і хочемо розвивати.
Якщо людині потрібно йти на роботу, а вдома хтось залишається, то соціальні працівники та надавачі соціальних послуг можуть забезпечити послугу догляду вдома для тих, хто її дійсно потребує. Ми перейдемо до її реалізації.
Які потреби українців є найбільшими зараз, що ми здатні закрити, а де у нас поки що є прогалини? Ми ж дорослі люди, не будемо вдавати, що все добре, правда?
У нас не може бути все добре. Ворог атакує наші системи, і щоразу, коли ми закриваємо певні прогалини, виникають нові.
Якщо минулого року ми знали, що головна проблема – це електроенергія, і цього року підготувалися, то до чого ми маємо готуватися цієї зими? Ці питання опрацьовуються.
Гуманітарні організації можуть реагувати активніше, але вони також потребують допомоги. Наприклад, “Їжі без кордонів” потрібна певна кількість круп та інших продуктів. Це те, що ми опрацьовуємо з партнерами, аби вони могли це забезпечити.
Держава – більш структурований гравець. Ми можемо виплачувати субсидії, соціальні виплати, надавати певні допомоги, але швидке гуманітарне реагування залишатиметься сферою відповідальності наших гуманітарних партнерів.
Враховуючи нещодавні удари росіян по складах, зокрема продуктових, чи розглядаєте ви можливість створення соціальних запасів продуктів? Круп, консервів, тощо. Якщо раптом розіб’ють склади поблизу, і люди не зможуть отримати достатню кількість продуктів для населення, що проживає на цій території.
Ми з зарубіжними партнерами обговорюємо необхідність накопичення запасів не в Україні. Наполягаємо, щоб вони не зберігали їх в межах великих складів. І вони нас чують.