Різні генії, що пов’язані із розвитком розладу аутистичного спектра, спричинили однакові порушення взаємодії білків у нейронах. Це вже з’ясували під час створення найбльш молекyлярної карти розладу.
Різні генії аутизму спричинили однакові порушення роботи білків у мозку. GIPHY
Чому навіть хвороби відомими мутаціями важко виправити?
Останніми роками для лікування різних рідкісних спадкових хвороб ефективно використовують генну терапію. Наприклад, у деяких країнах вже схвалили терапію до лікування хвороб крові, таких як гемофілія та анемія, гемофілія та таласемія, за допомогою.
Однак деякі захворювання, як-от депресія, цукровий діабет або розлади аутистичного спектра (РАС), є надзвичайно комплексними. За останні 15 років науковці виявили близькість 250 мутацій, 87 відсотків із яких досі не пов’язані з аутизмом. Раніше найгірші стільки ж ризику РАС геніїв
Навіть дослідження опублікували у журналі Science.
Різні генії аутизму спричинили однакові порушення роботи білків у мозку. GIPHY
Чому навіть хвороби відомими мутаціями важко виправити?
Останніми роками для лікування різних рідкісних спадкових хвороб ефективно використовують генну терапію. Наприклад, у деяких країнах вже схвалили терапію до лікування хвороб крові, таких як гемофілія та анемія, гемофілія та таласемія, за допомогою.
Однак деякі захворювання, як-от депресія, цукровий діабет або розлади аутистичного спектра (РАС), є надзвичайно комплексними. За останні 15 років науковці виявили близькість 250 мутацій, 87 відсотків із яких досі не пов’язані з аутизмом. Раніше найгірші стільки ж ризику РАС геніїв
Натомість, науковці виявили 1881 взаємодію між білками, причому 87 відсотків з яких досі не пов’язані з аутизмом. У середньому кожен досліджений білок, кодований пов’язаними із геном, мав 11 різних взаємодій у клітині. При цьому 31 відсоток досліджених білків взаємодіють із іншими білками, які пов’язають із аутизмом, тобто у їхніх взаємодіях вже виявлено ознаки розладу мозку.
Наприклад, зміни в генах FOXP1 і FOXP2, роль яких у аутизмі вже була відома, призводили до порушення взаємодії між білками FOXP1 і FOXP4. Наслідком цього було перевчасання нейронів кори та надмірне збудливість у людей з аутизмом. Натомість мутації в генах білка FOXP1 спричинили патологічну зміну функції у білку FOXP4, який із ним взаємодіє.
Така конвергенція може полегшити пошук ліків для покращення стану людей із РАС, адже замість впливу на окремі гени, науковці зможуть націлитись на виправлення тих самих процесів у нейронних клітинах.
Що ж вдалося дізнатися про генетику РАС?
Науковці виділили 100 білків, які є продуктами генів, пов’язаних із РАС, а також — вплив на ті білки 54 мутації, при яких одна амінокислота в білку замінюється на іншу, при чому всі ці мутації походили з клітин людей з аутизмом.
Далі дослідники використали штучний інтелект для моделювання структури білків і їхнього взаємодії між собою, а також людських органів — маленькі «копії» головного мозку із клітин.
Так, наука завдяки дослідженням вдалося виявити 1881 взаємодію між білками, причому 87 відсотків з яких досі не пов’язані з аутизмом. У середньому кожен досліджений білок, кодований пов’язаними із геном, мав 11 різних взаємодій у клітині. При цьому 31 відсоток досліджених білків взаємодіють із іншими білками, які пов’язані з аутизмом, а 35 відсотків їхніх досліджених взаємодіють із білками, які пов’язані з аутизмом.
Наприклад, зміни в генах FOXP1 і FOXP2, роль яких у аутизмі вже була відома, призводили до порушення взаємодії між білками FOXP1 і FOXP4. Наслідком цього було перевчасання нейронів кори та надмірна збудливість у людей з аутизмом. Натомість мутації в генах білка FOXP1 спричинили патологічну зміну функції у білку FOXP4, який із ним взаємодіє.
Така конвергенція може полегшити пошук ліків для покращення стану людей із РАС, адже замість впливу на окремі гени, науковці зможуть націлитись на виправлення тих самих процесів у нейронних клітинах.
Шпоркова жаба, пуголовики якої використовували в дослідженні. Marius Burger / iNaturalist
Також науковці виявили 1881 взаємодію між білками, причому 87 відсотків таких взаємодій досі не виявлено з аутизмом. У середньому кожен досліджений білок, кодований пов’язаними із геном, мав 11 різних взаємодій у клітині. При цьому 31 відсоток досліджених білків взаємодіють із іншими білками, пов’язаними з аутизмом, а 35 відсотків їхніх досліджень виявили декілька таких білків.
Наприклад, зміни в генах білка FOXP1 і FOXP2, роль яких у аутизмі вже була відома, призводили до порушення взаємодії між білками FOXP1 і FOXP4. Наслідком цього було перевчасання нейронів кори та надмірна збудливість у людей з аутизмом. Натомість мутації в генах білка FOXP1 спричинили патологічну зміну функції у білку FOXP4, який із ним взаємодіє.
Така конвергенція може полегшити пошук ліків для покращення стану людей із РАС, адже замість впливу на окремі гени, науковці зможуть націлитись на виправлення тих самих процесів у нейронних клітинах.
Що ж дізналися про генетику РАС?
🧬 Різні набори генів, що збільшать ризик розладу аутистичного спектра, можуть впливати на вік їхнього діагностування.
🛡 А нявність другого X-хромосоми, хоч і неактивної, у жінок можутьліможливо захистом від
📖 Про те, що ще впливає на ризик РАС і чому парацетамол та вакцини то