Фракція «Слуга народу» з 2023 року жодного разу не зібрала 226 власних голосів за ухвалені закони.
Парламентська фракція «Слуга народу» втратила фактичну монобільшість і з травня 2023 року жодного разу самостійно не віддала 226 або більше голосів за законопроєкти, які у підсумку ставали законами в Україні. Для ухвалення ключових рішень влада змушена постійно залучати допоміжні голоси депутатських груп та опозиції, про що свідчать результати дослідження громадської ініціативи «Голка».
Ключові «рятівники»
Під час розгляду кадрових питань парламентській більшості найчастіше допомагають уламки проросійської партії ОПЗЖ та депутатська група «Довіра».
Аналіз голосувань показує такий розподіл підтримки:
- Група «Довіра»: забезпечила 77 допоміжних голосувань для ухвалення рішень.
- Уламки ОПЗЖ: якщо об’єднати показники двох депутатських груп («Відновлення України» та «Платформа за життя та мир»), то їхній сумарний внесок перевищує показники «Довіри».
- «Європейська солідарність»: дає вирішальні голоси, коли розглядаються важливі євроінтеграційні законопроєкти.
Ситуативний бартер
Дослідники застосували математичну методологію — індекс Банцафа (показник, який вимірює не абсолютну кількість відданих голосів, а реальну структурну важливість фракції для досягнення підсумкового успіху при голосуванні). За цим індексом показову динаміку демонструє депутатська група «За майбутнє», яку пов’язують із бізнес-групою Ігоря Коломойського. Вона рідко демонструє високу активність у звичайних голосуваннях, проте її підтримка стрімко зростає під час ситуативного обміну — коли влада отримує необхідні голоси в обмін на підтримку вигідного для цієї групи рішення.
Дослідницька журналістка та інженерка даних громадської ініціативи «Голка» Оксана Ставнійчук зазначає, що голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія навчився будувати ситуативні коаліції. Проте це свідчить не про політичну гнучкість, а про відсутність реальної коаліції під час війни, яка могла б узяти на себе повну відповідальність за курс держави. Оскільки провести вибори під час воєнного стану неможливо, формувати коаліційний уряд є посильним завданням, але ОП та монобільшість не вбачають у цьому потреби, поки працює ситуативний механізм.
Зі свого боку, голова комітету з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність») підкреслила готовність фракції до створення коаліції національної єдності. Вона наголосила, що це можливо лише за умов формування реального підзвітного уряду, підписання коаліційної угоди та дотримання принципу інклюзивного діалогу, як це було в перші місяці повномасштабного вторгнення.
Станом на серпень 2026 року у Верховній Раді залишаються вакантними 47 мажоритарних округів, а загалом парламент втратив 71 народного депутата. Більшість із них склали повноваження за власним бажанням, перейшовши на інші державні посади.
Дослідження підготовлено на основі відкритих даних, систематизованих у цифровому сервісі в межах проєкту «Перезарядити країну тобі під силу» за підтримки NED.
Нагадаємо, що раніше дослідження «Голки» до сьомої річниці парламенту виявило, що фракція «Батьківщина» найчастіше саботує голосування за законопроєкти з переліку Ukraine Facility Plan (програма багаторічної фінансової допомоги Україні від Європейського Союзу на суму 50 мільярдів євро). Від ухвалення цих документів напряму залежить надходження грошей до державного бюджету України для покриття воєнних видатків.