Фракція «Батьківщина» показує найнижчий рівень підтримки законопроєктів, необхідних для отримання Україною 50 мільярдів євро від Європейського Союзу за програмою Ukraine Facility.
Дослідження громадської ініціативи «Голка», проведене до сьомої річниці роботи Верховної Ради, виявило, що депутати цієї фракції найрідше голосують «за» відповідні проєкти законів.
Загалом, депутати «Батьківщини» підтримують інші законопроєкти в середньому лише у 35% випадків. Проте, коли йшлося про 41 законопроєкт у рамках програми Ukraine Facility, фракція Юлії Тимошенко надала свою згоду менш ніж у 17% випадків.
Видання зазначає, що «Батьківщина» є єдиною фракцією, яка відкрито виступає проти євроінтеграційних реформ, натискаючи «червону кнопку» у 7,4% випадків.
Для порівняння, депутати від «Слуги народу» підтримують євроінтеграційні проєкти приблизно у 80% випадків, а члени депутатської групи «Довіра» – майже у 75%.
«Нещодавно ЄС схвалила додаткові 8,3 млрд євро через механізм Ukraine Support Loan, але для цього Україна має виконати зобов’язання у сферах верховенства права та боротьби з корупцією. Екологія — це не лише про збереження довкілля, а й про запобігання корупційним ризикам довкола гір, узбережжя, річок, лісів. За довкіллєві питання “Батьківщина” не дала жодного голосу – і це на тлі скандалів із незаконним землевідведенням за участі представників партії на місцях», — зазначила керівниця «Голки» Ірина Федорів.
Представник WWF-Україна Ярослав Телешун додав, що значна частина зобов’язань України перед Євросоюзом стосується захисту довкілля та мінімізації корупційних ризиків. Він наголосив, що процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) і стратегічної екологічної оцінки (СЕО) є ключовими для збереження безпечного довкілля, захисту здоров’я людей та запобігання корупції. Послаблення цих інструментів суперечило б євроінтеграційному курсу України та принципам сталого відновлення.
Експерти «Голки» також попередили, що під виглядом виконання вимог Ukraine Facility Plan до законопроєктів можуть вносити норми, які погіршують становище громадян або створюють нові корупційні можливості. Громадський сектор намагається виявляти такі ризики.
Дослідження базується на відкритих даних, систематизованих у цифровому сервісі в рамках проєкту “Перезарядити країну тобі під силу”, що підтримується NED.
Нагадаємо, за сім років роботи Верховної Ради дев’ятого скликання 71 народний депутат втратив свої повноваження. Найчастіше депутати складали мандати добровільно (близько 50), 12 обранців померли, шестеро втратили громадянство України, а троє отримали обвинувальні вироки суду.
У статті «Синдром ліквідації. Немає парламенту — немає демократії» юрист Андрій Магера аналізує, як політична залежність, відсутність коаліції та обхід процедур впливають на баланс влади та права громадян, ставлячи під сумнів суб’єктність парламенту як самостійного центру ухвалення рішень.