Верховинщина відзначить 170-річчя з дня народження Івана Франка відкриттям мультимедійного туристичного маршруту улюбленими місцями Каменяра
Невдовзі мандрівники зможуть відвідати “Франкове Чуркало”, дізнатися, де лежить легендарний камінь, на якому письменник відпочивав, а також побувати біля скелі, з якої Іван Якович звертався до громади під час народного віче. Унікальний маршрут проведе туристів через 12 історичних локацій, де кожна зупинка буде оснащена інформаційним стендом із QR-кодами.
Як зазначає директорка Івано-Франківського краєзнавчого музею Галина Беднарчик, Верховинщина (давня назва Жаб’є) завжди була особливим магнітом для української інтелігенції. Тут відпочивали Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич, Михайло Грушевський. Село Криворівню у минулому столітті називали “Українськими Афінами”.
Музейники розповіли цікаві факти про карпатські літа Івана Франка
На початку XX століття подорож до Криворівні та Жаб’я була тривалою та виснажливою. Потяг довозив лише до Ворохти, звідти туристи наймали перевізників і фірами (кінними возами) добиралися до місця відпочинку. Така поїздка могла тривати й кілька днів.
Оскільки звичних готелів чи приватних садиб тоді у Криворівні не було, туристам обов’язково потрібні були рекомендації та знайомства. Гостей у селі розселяв місцевий священник та громадський діяч Олекса Волянський. Він заздалегідь домовлявся з місцевими ґаздами, у кого саме зупиняться приїжджі.
Іван Франко 12 разів приїздив у відпустки в Карпати. Спочатку мешкав у хаті гуцула Мітчука. А згодом перебрався до ґазди Василя Якібюка, син якого пригадував: “Сім чи вісім разів зупинявся Франко у мого батька. Писав він вдень і вночі. Часто ввечері після роботи збиралися у нього селяни, і Франко, пристосовуючись до гуцульського діалекту, вів з ними розмову”.
Франко був пристрасним грибником і рибалкою. Він збирав у гірських лісах такі гриби, яких навіть гуцули не знали та оминали. Більше того, місцеві пригадували, що письменник сам готував страви з грибів, пробував першим, а вже потім пригощав родину та друзів.
Мешканець Криворівні Микола Потяк пригадував, що Франко заходив до нього із синами Андрієм і Тарасом: “Прийде і скаже: “Сідайте, поговоримо…”. Розмови різні були. У той час агенти з еміграції агітували мене виїхати на роботу до Канади. Франко не радив мені цього робити. Я послухав його поради і залишився у своєму селі”.
Спогади гуцулів та меморіальні речі, якими користувався Іван Франко – ліжко, лавки, годинник, книги та столик – зберігаються у Криворівнянському літературно-меморіальному музеї, що є філією Івано-Франківського краєзнавчого. Завідувачка музею Ганна Луцюк зауважує: щоб цікаво розповісти про минуле, традиційних експозицій уже замало.
“Туристи хочуть атракцій. Навіть стежками гірськими намагаються не ходити пішки, а їхати автомобілями”. На думку пані Ганни, протяжний туристичний маршрут додасть нових вражень.
Перевагою є те, що подорожувати можна авто- та велотранспортом, а фото, аудіо, відео інформація буде на порталі, який туристи відкриють через QR-коди зі своїх смартфонів. Це як віртуальна мандрівка в минуле, з місця, де все відбувалося.
“Нам треба берегти історичну пам’ять, усе те, що зв’язує нас із визначними діячами. 2026 рік визначений роком Франка, на часі говорити про те, як він жив, які місця любив. Саме у Верховинщину їхали за натхненням. Франко чимало творів написав у Карпатах, і якісь дружні стосунки у нього там були, якісь розмови його надихали. Верховинська громада – це місце сили, на Чорному Черемоші, яке в усі часи притягує красою і автентикою”, – за словами директорки Івано-Франківського краєзнавчого музею Галини Беднарчик, Криворівнянський музей Івана Франка залишається найпопулярнішим екскурсійним об’єктом у громаді.
Іван Франко чудово знав гірські стежки. Тепер, завдяки новому маршруту, туристи не просто побачать мальовничу природу, а й дізнаються більше про історію, про особисте життя та звички видатного письменника. Команда проєкту “Мандрівка плаями Гуцульської столиці” завершує розробку інформаційних стендів для 12 зупинок маршруту.
“Словом “чуркало” на місцевому діалекті називають джерело води – тому одна із зупинок буде біля “Франкового Чуркала” із найсмачнішою в окрузі водою”, – відкриває секрети голова правління ГО “Альянс розвитку”, керівниця проєкту Марія Маківничук.
“Приїхати до Верховини сьогодні значно простіше, ніж було за часів Каменяра. Тому запрошуємо планувати поїздки в осінні Карпати. Будемо відкривати історичні місця, збирати гриби, спілкуватися з місцевими мешканцями. Вони вже готуються зустрічати туристів традиційними карпатськими смаколиками і гуцульськими співанками”, – запрошує Марія Маківничук.
Нагадаємо: 27 серпня 2026 року виповнюється 170 років з дня народження Івана Франка – однієї з центральних постатей національної культури. Верховна Рада України постановила відзначити ювілей Каменяра як пам’ятну дату загальнодержавного значення. В Івано-Франківській та Львівській областях 2026 проголошено роком Івана Франка.
Проєкт “Мандрівка плаями Гуцульської столиці” підготували за підтримки Українського культурного фонду та Благодійного фонду “МХП-Громаді”, в межах конкурсу “Культурні стежки громад” реалізує ГО “Альянс розвитку”. Партнери проєкту “Мандрівка плаями Гуцульської столиці” – громадські організації “Гуцулики”, “Етноекоцентр “Гуцульщина”, Верховинське районне об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка та Верховинська селищна рада.