Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов заявив про необхідність змінити процедуру внесення застави у кримінальних провадженнях, аби унеможливити випадки, коли застава стає “платою за мовчання”
Про це він написав на своїй facebook-сторінці.
Абакумов нагадав, що мета застави у кримінальному процесі – гарантувати належну поведінку підозрюваного й виконання ним покладених судом процесуальних обов’язків. У справах НАБУ і САП це одна з найбільш поширених альтернатив триманню під вартою.
“Утім, як свідчить практика, у деяких випадках застава перестала бути запобіжником і сама стала елементом кримінальної економіки”, – додав він, звернувши увагу на справу “Мідас”.
У нинішніх реаліях заставу за підозрюваних топпосадовців можуть вносити компанії, які формально не мають із ними жодного зв’язку. Йдеться про фірми із сумнівною господарською діяльністю, а їхні формальні засновники та директори не завжди можуть пояснити походження коштів або причини внесення застави за підозрюваних.
“Не можуть, бо за ширмою таких підставних осіб стоять інші люди – реальні бенефіціари цих компаній. Люди, які не хочуть, щоб про їхню участь стало відомо”, – наголосив Абакумов.
Він зазначив, що механізм таких дій доволі простий – обмін готівки, отриманої внаслідок протиправної діяльності, на безготівкові кошти на рахунках компаній. Після цього підприємство формально виступає заставодавцем і перераховує гроші за підозрюваного. За словами Абакумова, у справі “Мідас” НАБУ отримувало інформацію про винагороду за послугу внесення застави на рівні 10%, 15% і навіть 30% її суми.
“Це вже не просто спосіб допомогти конкретному підозрюваному. Це ще й доволі прибутковий бізнес”, – зазначив він.
Хакери, куплені судді та посадовиця Мін’юсту, яка зламала схему рейдерства у центрі Києва: у записах операції “Феміда” заступниця голови ОП визнає, що “наговорила собі на статтю”
Абакумов наголосив, що проблема в цій ситуації полягає не лише у звільненні підозрюваного із СІЗО. Якщо заставу вносить особа або компанія, пов’язана зі злочинною діяльністю, це може дозволити учасникам такої діяльності використовувати кошти злочинного походження для звільнення свого спільника. Тобто застава може фактично використовуватися для збереження злочинної діяльності, зокрема для впливу на поведінку підозрюваного після звільнення.
“І тоді фактично застава стає платою за мовчання. Видатки кримінального середовища на збереження самого себе. Сьогодні вони внесли заставу і звільнили людину, яка, за версією слідства, отримувала мільйони доларів хабарів. Завтра допоможуть їй порушити покладені судом обов’язки, виїхати з країни та жити своє краще життя десь за кордоном. А застава, виходить, стає кешбеком для держави”, – зазначив він.
Відтак Абакумов закликав внести законодавчі зміни й перевіряти заставодавців до моменту внесення коштів. Держава, на його переконання, має встановлювати реального власника компанії, походження грошей, зв’язки між заставодавцем і підозрюваним та законність походження коштів.
З плівок НАБУ: “Дзвонив наш біженець ізраїльський, Тімур”. Як встановлювали контроль над Сенс Банком і вводили своїх людей в правоохоронні органи
Як основу для таких змін він назвав законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року.
“Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів”, – підсумував Абакумов.
- НАБУ та САП 19 серпня заявили, що вони здійснюють спецоперацію “Форест Гамп” – з викриття злочинної організації, яка діяла під керівництвом чинного та колишнього нардепів. Ця схема повʼязана із відмиванням грошей для ймовірного внесення застави за ексміністра енергетики Германа Галущенка. У межах спецоперації викрито схему з легалізації 150 млн грн.