Жирні кислоти у щоденному раціоні допоMожуть котам впізнати одне одного за запахом. Як виявилося, для кожного кота співвідношення жирних кислот індивідуальне, що дозволяє їм розрізняти родичів, чим свідчить про еволюційний походь. Окрім домашніх кітів, подібний набір жирних кислот виявили й в організмах інших котячих, що свідчить про спільне еволюційне походження та механізм розпізнавання.
Як вивчали здатність котів розрізняти родичів?
Спершу науковці перевіряли, чи справді запах сечі котів буде достатньою для запам’ятати якусь особину та відрізняти її від інших. Для цього вони протягом певного часу давали сім’ї котів понюхати зразки сечі трьох кастрованих котів — і з часом ті звикли до запаху. Однак коли до набору додали сечу четвертого самця, коти, що нюхали її, не відрізняли її від вільніші, тобто відрізняли її від сечі вже знайомих їм особин. Коли котам давали нюхати сечу різних особин, вони також частіше демонстрували флемен — відривання морди та mengangkat верхню губу, що допомагає спрямувати повітря до вомероназального органа, що і допомагає сприймати запахи.
Реакція флемен у кота (зліва) і винюхування одніми із котів жирних кислот із сечі (справа). Ichizawa et al. / Current Biology, 2026
Щоб з’ясувати, які сполуки відповідали за таке розпізнавання, науковці розрізняли зразки ліпідів із сечі за допомогою хроматографії, оскільки ті звикли до запаху.
🐈 Мітять свою територію сечею і оленi — при цьому відмітки вимітькімі тільки до того, щоб звабити молодих самців.
🦌 Дельфіни афаліни розпізнають одне одного за смаком сечі, а самці амазонських ініїв навiть випускають струмені в повітря, колі зустрічаються з іншими особинами.
🐈 Для чепрачних шакалів з африканських пустель, що мешкають на дині, нарається спосіб відвідіти їх конкурентів, поки що знайдуть їм замість зім’ї харчування та на способу жити.
Про що розповідає сеча інших тварин
Дослідники також встановили, що сеча утворюється як “резервуар”, чи за “відбитків” запахів, які допомагають сприймати навколишній світ. Вчені виявили, що ці сполуки утворюються в моvкові речовині-нірок, яка може бути резервуаром, що підтримує стабільне утворення навіть за змін харчування та на спосіб життя.