Українські полярники зафіксували перламутрові хмари на тлі Місяця поблизу антарктичної дослідницької станції імені Академіка Вернадського. Незвичне забарвлення виникає через заломлення світла в кристаликах льоду на великій висоті, повідомляє Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) у Facebook.
У НАНЦ пояснили, що перламутрові хмари формуються у стратосфері на висоті приблизно 15–30 кілометрів. Волога потрапляє туди з тропосфери завдяки тропосферним циклонам або гірським хвилям.
Полярники зазначили, що за температури близько -50°C і нижче вода швидко замерзає, утворюючи дрібні однорідні кристали льоду. Коли світло проходить крізь них, воно розщеплюється на кольорові хвилі, які накладаються одна на одну, створюючи оптичний ефект іризації.
У НАНЦ додали, що вдень побачити це забарвлення складно, оскільки розсіяне сонячне світло сильно засвічує небо. Тому перламутрові хмари найкраще спостерігати, коли Сонце перебуває трохи нижче горизонту — під час сходу або заходу. У цей час тропосфера, яка розташована між поверхнею Землі та стратосферою, темнішає, тоді як висока стратосфера залишається освітленою і завдяки цьому контрасту іризація хмар стає помітною на тлі темного неба.
Біля станції “Академік Вернадський” такі спостереження трапляються нечасто. За даними НАНЦ, небо тут здебільшого затягнуте звичайними тропосферними хмарами, а приблизно 300 днів на рік із них випадають опади. Тому періоди чистого неба дають полярникам можливість спостерігати й фотографувати рідкісні атмосферні явища.
Раніше українські полярники зі станції “Академік Вернадський” встановили рекорд за всю історію участі в конкурсі наукових зображень для “Вікіпедії”, виборовши три перших місця та одне третє місце в різних категоріях. Перемогу здобули роботи геофізиків Анни Соіної та Олександра Богомаза, а також відео біологині Зої Швидкої.