Голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров заявив, що наступним в Україні перепоховають представника вищого керівництва армії Української народної республіки. Інститут також шукає могили значно давніших епох — гетьманської та княжої доби.
Про це Алфьоров сказав в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Журналісти запитали голову УІНП, кого з видатних діячів планується перепоховати наступним. Алфьоров відповів, що розуміння вже є, і назвав категорію.
“Це буде вище керівництво армії Української народної республіки. Проте зараз, на сьогоднішній день, ці плани не розкриваються до кінця, тому що є робота, за якою стоїть менше розголосу, а більше справ”, — сказав голова УІНП.
За його словами, перелік визначених осіб уже сформований, а ще цього року плануються нові перепоховання.
“Паралельно йдуть дуже багато процесів з приводу різних прізвищ, різних людей. І на сьогоднішній момент ми створюємо всі передумови, щоб цього року ми так само змогли провести ще перепоховання”, — додав Алфьоров.
Окремо голова Інституту розповів про пошук могил значно давніших періодів — гетьманської та княжої доби.
“Результати є на кількох напрямках, і вони будуть оприлюднені, як тільки ми зможемо повернути цих людей”, — зазначив він.
Також Алфьоров анонсував презентацію нового проєкту — відвідування цвинтарів з українськими похованнями в Європі.
Ексгумація Коновальця в Роттердамі та повернення Мельника: що передувало
Нагадаємо, у червні 2025 року Кабінет Міністрів затвердив порядок перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі видатних борців за незалежність України у XX столітті. Першими за цією процедурою повернулися останки полковника Армії УНР, голови ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник — їх ексгумували в Люксембурзі 19 травня 2026 року і перепоховали на НВМК 25 травня.
15 липня Кабмін ухвалив аналогічне розпорядження щодо Євгена Коновальця — засновника Української військової організації, першого голови ОУН, вбитого радянським агентом Павлом Судоплатовим у Роттердамі в 1938 році. 11 серпня на кладовищі “Кросвейк” відбулася церемонія ексгумації його останків, а вже 13 серпня домовину з прахом Полковника привезли в Україну — на рідній землі його зустріли з державними та військовими почестями. Церемонію прощання планують провести у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві, а перепоховання — на НВМК.
Президент історичного клубу “Холодний Яр” Роман Коваль в коментарі Еспресо наголосив, що на повернення останків Коновальця чекали 35 років, і назвав це демонстрацією того, що Україна самостійно визначає, кого вшановувати у власній історії, не озираючись ні на Москву, ні на Варшаву.
