«Ставка – 6396 гривень»: Директорка ліцею розповіла про мізерні зарплати вчителів
Низькі зарплати та складні умови роботи призводять до того, що українські школи масово втрачають молодих та перспективних педагогів. Навіть із надбавками, дохід молодого спеціаліста ледь сягає 8 тис. грн на руки.
Про це свідчить допис у Facebook директорки одного з ліцеїв Дніпра, вчительки історії Наталії Власової. Вона зазначає, що багато молодих педагогів залишають професію не через втрату інтересу, а через фінансову незахищеність та тяжкі умови праці.
Наталія Власова навела приклад двох своїх колишніх учениць. Обидві після навчання пішли працювати вчительками, але згодом звільнилися. Одна з них, яка викладала фізкультуру, знайшла себе у тренерській роботі у спортклубі. Інша ж вступила до аспірантури, зайнялася міжнародними проєктами та наразі навчається і працює за кордоном.
«Молоді люди хочуть будувати родину, мати можливість подорожувати, займатися спортом, приділяти час власному саморозвитку, особистим стосункам, знімати житло врешті-решт. І ще – заробляти на все це гроші», – пояснила директорка.
На її думку, заклики «любити професію» не можуть компенсувати мізерну зарплату. «Ентузіазм – чудове «паливо» для старту. Але на ньому неможливо «їхати» двадцять років до більш-менш адекватної зарплати», – підкреслила Власова.
Вона наголосила, що молоді вчителі змушені враховувати не лише професійне покликання, а й реальні потреби: можливість оплачувати житло, планувати сім’ю, розвиватися та підтримувати гідний рівень життя. За її словами, ставка молодого вчителя становить лише 6396 грн. Навіть із доплатами за класне керівництво та іншими надбавками, зарплата на руки може становити близько 8 тис. грн.
На допис Наталії Власової відгукнулися й інші освітяни. Зокрема, вчителька Оксана Немашкало повідомила, що після 24 років роботи в школі вирішила звільнитися.
«Хочу лягати ввечері спати, а не готуватися до уроків чи заповнювати журнали, поки вони працюють вночі. Не хочу бути надавачем послуг, хочу поваги з боку суспільства», – написала вона.
Серед причин свого рішення Немашкало назвала велику кількість додаткової роботи, необхідність проходити курси після основної зайнятості, перевірку учнівських робіт, виконаних за допомогою ШІ, та складнощі з розкладом. Вона зазначила, що хоча з нового року зарплату дещо підвищили, це вже не стало для неї аргументом залишатися в професії.
Інша педагогиня, Оксана Кожушко, звернула увагу на проблеми досвідчених вчителів. Вона зазначила, що в них також зростають витрати та потреби, але при цьому вони змушені працювати під постійним навантаженням.
«А всюди дописи: чому вчителі такі старі? А дякуйте, що ще вони навчають… Невже ніхто цього не бачить? Не чує нас?» – риторично запитала вона.
Водночас, деякі коментатори висловили сумніви щодо загального дефіциту педагогів та рівня зарплат. Зокрема, Ліда Салдан поцікавилася, де саме спостерігається нестача освітян, і зазначила, що в окремих районах учителям, навпаки, бракує навчальних годин.
Дискусія серед педагогів виявила, що проблема кадрового дефіциту в освіті має неоднозначні прояви. Якщо в одних школах відчувається брак фахівців, то в інших учителі можуть мати недостатнє навчальне навантаження. Однак, спільною думкою педагогів є наголошення на низькій оплаті праці, значному адміністративному навантаженні та поступовій втраті престижу професії.
За даними Державної служби якості освіти, у 2026 році 53% українських шкіл мали незакриті педагогічні вакансії. Офіційно вакантними залишалися понад 5,2 тис. ставок. У 60% навчальних закладів учителі викладали одразу кілька предметів через брак кадрів.
Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак раніше говорив про ще більший масштаб кадрового дефіциту. За його оцінками, у системі середньої освіти існує близько 316 тисяч ставок, тоді як фактично працюють близько 272 тисяч учителів. Різниця у приблизно 44 тисячі ставок він назвав «прихованими вакансіями», які заповнюються за рахунок сумісництва та додаткового навантаження педагогів.