Росія прагне зробити життя на прикордонні небезпечним.
Половина громад Сумської області віднесена до територій можливих чи активних бойових дій. Дистанційне мінування та російські удари керованими авіаційними бомбами, дронами-камікадзе, артилерією позбавляють прикордонні населені пункти будь-яких шансів на відновлення будинків, критичної інфраструктури та доріг.
На місці магазинів, лікарень та шкіл часто залишаються лише руїни. Люди позбавлені умов для проживання в багатьох селах області. Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров повідомив, що у 213 селах і містах Сумської області оголошено обов’язкову евакуацію. Від початку 2026 року понад три тисячі жителів евакуювали із прикордонних громад, зокрема 70 дітей.
Журналістка наголошує, що 100 населених пунктів повністю залишилися без людей. Водночас вона вказує, що прикордоння Сумської області не спорожніло: частина жителів все ж залишається. В ОВА вказують, що нині там проживає 35 тисяч людей.
Сумська обласна військово-цивільна адміністрація
“Коли російські снаряди чи авіабомби руйнують їхні будинки, вони перебираються до сусідів, до покинутих хат, літніх кухонь, сараїв чи гаражів. Фактично кочують від одного вцілілого двору до іншого, аби тільки не залишати рідного села”, — вказує авторка.
Авторка також зазначає, що в кожного свої причини залишатися жити на прикордонні: хтось вірить, що війна скоро закінчиться, хтось не знає, куди їхати, інші не хочуть просити допомогу, а літні люди не знають, як починати життя з нуля.
Автор розповіла, що у прикордонних громадах Сумської області змінюється ставлення до смерті. У деяких населених пунктах, зокрема у Великій Писарівці, через регулярні удари окупантів неможливо евакуювати загиблих, тому їх ховають без трун та священника у дворах будинків. Редактор великописарівської газети “Ворскла” Олексій Пасюга розповів про випадок, коли загиблого чоловіка намагалися вивезти з селища, щоб поховати, але на дорозі російський FPV-дрон атакував автомобіль, який згорів разом із тілом.
Окупанти також атакували будинок Пасюги ще у перший рік повномасштабної війни. Після масових ударів авіабомбами він та дружина евакуювалися. Редакція його газети також переїхала, але й досі випускає газету. Її наклад зменшився на третину, однак газету досі розвозять громадами Охтирського району. Після евакуації снаряд окупантів влучив у будинок Пасюги та знищив будівлю.
Авторка наголошує, що російські війська прагнуть зробити життя у прикордонних селах чи містечках нестерпним. У Сумській області після обстрілів відновлюють пошкоджену енергетику, мости та дороги, але повернути людей значно складніше. Автор додає, що одні жителі тимчасово виїжджають, інші — виїжджають за кордон чи в інші області України, зокрема молодь вступає до закладів вищої освіти в інших містах та все рідше бажає повертатися. Бізнес також перевозить підприємства в інші області.
“Цілі села зникають не тому, що їх офіційно ліквідовують, а тому, що там більше нема кому жити… Сумщина сьогодні стала одним із полігонів, де Росія випробовує стратегію виснаження прикордонних територій. Її мета — не лише захопити нові кілометри, а й зробити життя біля кордону настільки небезпечним, щоб люди залишали свої домівки, а регіон поступово втрачав економіку, інфраструктуру й людський потенціал”, — заявила авторка.
Авторка звертає увагу на те, що головна битва точиться не лише за території, а й за людей, які залишаються на прикордонні та тих, хто захоче повернутися.
Російські війська нині перебувають за понад 20 кілометрів від Сум. Армія РФ прагне збільшити “зону контролю” в Сумській області, зокрема в районах сіл Миропільське та Грабовське. Водночас аналітики заявили, що загрози оточення росіянами міста Сум немає.