Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки і оборони (РНБО) виявив чотири ключові російські наративи, спрямовані на маніпулювання громадською думкою щодо військовополонених та зниклих безвісти.
Відповідне дослідження, що охопило понад 94 тисячі публікацій з майже 24 тисяч джерел за період з 1 січня до 11 серпня 2026 року, представив керівник департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці ЦПД Кирило Вікторов під час пресконференції в Укрінформі.
Загальна кількість переглядів проаналізованих матеріалів сягнула 419 мільйонів. Важливо зазначити, що аналітики виокремлювали саме ті публікації, які Росія використовує для своїх інформаційних операцій, визначаючи відповідні наративи та їхні цілі.
«Головна закономірність, яку показав наш аналіз: Росії часто не потрібно вигадувати саму подію. Достатньо використати реальну подію і нав’язати аудиторії потрібне її пояснення», — наголосив Вікторов.
Перший наратив полягає у поширенні тверджень про нібито небажання України повертати своїх військовополонених. Російські та проросійські ресурси системно просувають тезу, що Україна начебто відмовляється від обмінів, не хоче повертати окремих військових або зацікавлена лише в обміні певних категорій.
«У такий спосіб відповідальність за складність або затримку обмінних процесів намагаються перекласти на Україну, на українську сторону», — пояснив представник ЦПД.
Другий напрям стосується маніпуляцій із темою зниклих безвісти. Російські ресурси намагаються заповнити інформаційну невизначеність власними поясненнями, поширюючи твердження, нібито статус зниклого безвісти використовується для приховування реальної кількості загиблих або уникнення виплат їхнім родинам.
Третій наратив спрямований на формування позитивного образу російського полону. Для цього РФ використовує відео та заяви українських військовополонених, у яких вони нібито позитивно відгукуються про ставлення з боку Росії, висловлюють небажання повертатися в Україну або знову йти на фронт.
«Людина, яка перебуває в полоні, не може вважатися вільним учасником інформаційної комунікації, особливо коли ми говоримо про російський полон», — підкреслив Вікторов.
Четвертий напрям – дискредитація України через поширення фейків та дезінформації про нібито неналежні умови утримання російських військовополонених, відсутність медичної допомоги, погане харчування, побиття чи інше жорстоке поводження.
Представник ЦПД зазначив, що в результаті формується викривлене уявлення: «Росія нібито гуманно ставиться до українських військовополонених, а Україна, навпаки, нібито жорстоко поводиться з росіянами».
Він наголосив, що ці наративи є взаємопов’язаними та мають спільну мету – підірвати довіру до України. Зокрема, це довіра військовослужбовців до держави, родин – до інституцій, які займаються пошуком і поверненням людей, громадян – до підтвердженої інформації, а також міжнародних партнерів – до України.
Вікторов підсумував, що особливо сприятливими для таких інформаційних операцій є періоди, коли увага до теми різко зростає – під час обмінів, переговорів, появи списків або нової інформації про військовополонених і зниклих безвісти.
Як повідомляв Укрінформ, наразі українські правоохоронці мають дані про понад 114 тисяч зниклих безвісти цивільних і військових.