Бізнес під час онлайн-зустрічі, організованої парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики, поскаржився на проблему компенсації сплаченого акцизу за імпортовані в Україну підакцизні товари, які були знищені до їх продажу. У Міністерстві фінансів повідомили, що опрацьовують це питання, але воно складне у вирішенні.
“Ми зараз напрацьовуємо це рішення. Це дуже складне рішення і воно просто так не робиться”, – сказала на зустрічі 10 серпня заступниця міністра фінансів Світлана Воробей.
Вона нагадала, що Податковий кодекс передбачає залік податкових зобов’язань з акцизу, якщо продукція не вийшла зі складу, але були придбані підакцизні марки. Однак, чинний порядок працює лише для вітчизняної продукції.
“Можна формально розповсюдити ті правила, які є для вітчизняної продукції, але там трохи по-іншому: там немає сплати, а тут є вже сплата податку. Коротше, я не готова зараз вам видати рішення, але ми над цим працюємо”, – зазначила Воробей.
Це питання спершу порушила генеральна директорка асоціації “Укртютюн” Наталія Фесюн, яка зауважила, що у вартості знищеного на складах товару вже сплачений акцизний податок становить 70-75%.
На її думку, це податок на споживання. Якщо товар знищено, то незадоволений попит споживачів буде задоволений новим виробництвом чи імпортом. Тому, за можливості врахувати цей акциз під наступний імпорт, держава не втратить надходжень.
Воробей уточнила, що з цією проблемою звернулася компанія “Філіп Морріс”, у якої Росія розбомбила склади з товаром, до вартості якого входив акциз на $10 млн.
“Це одне бомбардування останнє. Тому це будуть дуже великі суми, їх треба порахувати і зрозуміти, чи бюджет взагалі витримає чи ні… Це не може бути зроблено для одного підприємства, це має бути зроблено для всієї підакцизної продукції, … в тому числі тієї, яка лежить у магазинах”, – сказала заступниця міністра.
На думку голови парламентського комітету Данила Гетманцева, бізнес має право на ці гроші, якщо товар не було продано. Він запропонував розповсюдити чинний порядок для вітчизняної підакцизної продукції на імпорт і, за потреби, подати законодавчі пропозиції.
“Я погоджуюся із галуззю, що імпортована продукція не може бути об’єктом оподаткування, якщо вона знищена”, – зазначив депутат.
Заступник генерального директора з корпоративних зв’язків “Філіп Морріс Україна” Михайло Поляков уточнив, що йдеться саме про продукцію самого імпортера, яку він завіз в Україну і ще не передав далі дистрибуторам. Тобто, ситуація подібна до виробленої в Україні продукції, яка зберігається на складі.
“Виглядає так, що практика досить різна, тому що, за нашою інформацією, є випадки, коли імпортерам алкогольної продукції повертався акциз, тобто надавалося право на коригування. В нашому випадку ми отримали відповідь, що поки це складно”, – описав він ситуацію.
На думку Полякова, щоб уникнути різнотлумачень, було б справді добре внести зміни до Податкового кодексу.
“Тому що, на жаль, скоріш за все, це не останній приліт по складах і бажано, щоб було чітко прописано в законодавстві”, – пояснив свою позицію представник “Філіп Морріс Україна”.
Гендиректорка “Укртютюна” Наталія Фесюн також запропонувала на період війни зняти вимогу щодо відеоспостереження на складах. Через неї компанії не можуть оперативно вивезти продукцію з уражених складів або завезти її на нові склади, які не облаштовані відеоспостереженням.
Гетманцев нагадав, що свого часу саме “білий” бізнес просив про цю норму. Тому він запропонував отримати з цього приводу позицію Мінфіну та Державної податкової служби і вже тоді прийняти рішення.