Газопроводи Nord Stream у контексті російської війни проти України можна вважати виправданою ціллю з військово-стратегічного та морального поглядів.
Про це сказав в інтерв’ю Укрінформу бригадний генерал Бундесверу у відставці, викладач новітньої історії Університету Потсдама Клаус Віттманн.
“Я готовий піти настільки далеко, щоб сказати: з військово-стратегічного та морального поглядів це виправдана ціль”, – сказав Віттманн, коментуючи питання про те, чи можна було б вважати Nord Stream виправданою ціллю, якщо версія німецького слідства про українську причетність підтвердиться.
При цьому він наголосив, що не дає правової оцінки справі і не ставить під сумнів незалежність правосуддя.
“Я не юрист і, звісно, не хочу ставити під сумнів незалежність правосуддя. Але якщо подивитися на передісторію, я був серед тих, хто категорично виступав проти Nord Stream 2”, – зазначив бригадний генерал у відставці.
За його словами, рішення про газопровід “Nord Stream 2” було ухвалене вже після окупації Росією Криму, попри застереження України та країн Центральної і Східної Європи.
“Рішення про Nord Stream 2 було ухвалене, коли Крим уже давно був окупований. Попри це, продовжували вірити, що на Росію можна розраховувати як на надійного постачальника дешевого газу, і називали це суто економічним проєктом. Водночас заплющували очі на те, що нам постійно говорили країни Балтії, Польща і, звісно, українці: з російського погляду це був геополітичний проєкт”, – сказав Віттманн.
Він також нагадав позицію прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска: “Тут я хотів би процитувати прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, який сказав, що проблемою було будівництво Nord Stream 2, а не його знищення”.
Водночас він визнав серйозність знищення чужої власності, але закликав оцінювати справу також у ширшому політичному контексті російської війни.
“Звісно, знищення чужої власності є серйозною справою. Але треба дивитися на це також у політичному й психологічному вимірі та запитати, чи відповідає інтересам Німеччини те, що перший вирок за “воєнний злочин” у війні в Україні буде винесений проти українця – та ще й у Німеччині?”, – сказав Віттманн.
Він зауважив, що не знає, який простір для маневру мала Федеральна прокуратура Німеччини у цій справі й “чи була вона зобов’язана вимагати екстрадиції”.
“Але з огляду на масштаб і жахливість російських воєнних злочинів, я не вважаю прийнятним, щоб німецьке правосуддя насамперед зосередилося на “українському воєнному злочині”, – наголосив Віттманн.
Як повідомляв Укрінформ, 26 вересня 2022 року вибухи пошкодили три з чотирьох ниток газопроводів Nord Stream 1 і Nord Stream 2 у Балтійському морі. Федеральна прокуратура Німеччини у червні 2026 року висунула обвинувачення громадянину України Сергію К., колишньому українському військовому, якому інкримінує, серед іншого, співучасть у воєнному злочині через напад на цивільний об’єкт. За версією обвинувачення, група діяла за дорученням українських державних структур, а метою було припинити поставки російського газу та позбавити Росію доходів, які могли використовуватися для фінансування війни. Заарештований українець заперечує свою причетність.
У липні 2026 року Офіс генерального прокурора України заявив, що проведене українське розслідування не виявило доказів участі державних органів чи посадовців України в організації вибухів.