Масовий наплив медуз у системи фільтрації морської води атомної електростанції Гравелін на півночі Франції змусив енергетичну компанію EDF зупинити три реактори та знизити потужність ще одного
Компанія EDF зупинила реактори №2, №3 та №4. Потужність реактора №1 знизили до 50%.
Наразі на повній потужності працює лише реактор №6, тоді як реактор №5 перебуває на плановому технічному обслуговуванні.
В EDF запевнили, що інцидент не становить загрози.
“Ця ситуація не має жодних наслідків для безпеки об’єктів, безпеки персоналу чи навколишнього середовища”, – заявили в компанії.
Гравелін є найбільшою атомною електростанцією у Західній Європі. Вона розташована на узбережжі Північного моря.
Аналогічний інцидент стався на АЕС рівно рік тому. Тоді масова присутність медуз спричинила автоматичне зупинення одразу чотирьох реакторів.
Відновлення роботи станції після торішнього інциденту відбувалося поступово: останній із чотирьох реакторів підключили до електромережі приблизно через десять днів.
Присутність медуз біля північного узбережжя Франції є сезонним явищем. Водночас великі скупчення цих морських тварин у регіоні, за оцінками експертів, останніми роками трапляються дедалі частіше.
Серед можливих причин називають підвищення температури океану через зміну клімату, а також надмірний вилов риби.
Цьогорічний інцидент стався на тлі значного скорочення доступної потужності французьких атомних електростанцій через спеку та посуху.
За даними BFMTV, у неділю недоступними були 15,6% потужностей французької атомної генерації. Це стало рекордним показником перебоїв у роботі АЕС, пов’язаних із високою температурою води та зниженням рівня річкового стоку.
Таким чином, французька атомна енергетика цього літа стикається одразу з двома пов’язаними із погодними та природними факторами проблемами – аномальною спекою та масовою появою медуз, які можуть блокувати системи забору морської води.
Наслідки аномальної спеки й посухи в Європі
Цьогорічна посуха в Європі, за оцінками науковців, настала на два місяці раніше, ніж подібна посуха 2022 року, а поєднання вологого початку сезону з подальшою екстремальною сухістю називають ідеальними умовами для найнебезпечнішого пожежного сезону — те, що сьогодні класифікують як “екстремальну” посуху, у світі без кліматичної кризи вважалося б лише “помірним” явищем.
Наслідки вже відчутні в низці країн ЄС: більшість регіонів південної Англії живуть під забороною на поливання городів шлангом, а рівень Рейну біля Лобіта в Нідерландах опустився нижче мінімуму, зафіксованого під час спекотного літа 1976 року, — це вже позначається на виробництві гідроенергії й судноплавстві.
Обміління торкнулося й Дунаю: зупинка першого енергоблока румунської АЕС “Чорнаводи” вже змусила країну імпортувати електроенергію з України для покриття дефіциту. Найбільше від посухи й обміління Дунаю постраждала сусідня Угорщина — її АЕС “Пакш”, яка забезпечує понад 40% електроенергії країни, працювала менш ніж на половину потужності, а згодом у роботі залишилась лише одна турбіна на близько 240 МВт замість звичних 2000 МВт. Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадьяр зробив екстрене звернення, попередивши, що “Пакш” може повністю зупинитися вже найближчими вихідними.
Проблеми також виникли в Сербії, Болгарії, Словаччині та Молдові — остання звернулася по допомогу до України на випадок надзвичайної ситуації на Дністрі.
Спека вже коштувала Європі і людських життів: за даними ВООЗ, з 21 червня зафіксували понад 1300 смертей, пов’язаних зі спекою, а в Німеччині, Чехії та Польщі того літа зафіксували температурні рекорди.
Глава ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус назвав тепловий стрес “тихим вбивцею”, наголосивши, що європейські будинки, робочі місця та школи не проєктувалися з розрахунком на такі температури.
10 репня стало відомо, що аномальна спека цього літа “з’їсть” усе очікуване економічне зростання Євросоюзу за 2026 рік – за оцінками аналітиків, збитки сягнуть близько €180 мільярдів, тобто приблизно 1% ВВП блоку.