Соціологи з’ясували, кому з політиків та громадських діячів українці довіряють найбільше. ZN.UA проаналізувало результати опитувань, проведених Київським міжнародним інститутом соціології (16-31 липня), Центром соціальних та маркетингових досліджень “СОЦИС” (28 липня — 2 серпня) та групою “Рейтинг” (5-6 серпня).
Згідно з даними усіх трьох досліджень, українці найбільше довіряють колишньому головнокомандувачу ЗСУ та послу України у Великій Британії Валерію Залужному. Йому висловили довіру 68% опитаних за версією “Рейтингу” (не довіряють — 21%), 66% — за даними КМІС (не довіряють — 24%) та 64,9% — за результатами “СОЦИС” (не довіряють — 29,7%).
Друге місце у рейтингах КМІС та “СОЦИС” посів колишній міністр оборони та ексміністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, якому довіряють 63% та 64,6% опитаних відповідно. Водночас у “Рейтингу” він опинився на четвертому місці з результатом 58%.
Колишній керівник Головного управління розвідки та нинішній голова Офісу президента Кирило Буданов посідає друге місце за даними “Рейтингу” (йому довіряють 62%) та третє — за даними КМІС (61% довіряють). За результатами “СОЦИС” він на п’ятому місці (довіряють 61,2%).
Чинному президенту України Володимиру Зеленському довіряють 59% (за даними “Рейтингу”), 56% (за даними КМІС) та 42,5% (за даними “СОЦИС”).
За результатами опитувань “СОЦИС” та КМІС, високі рейтинги довіри також мають міський голова Харкова Ігор Терехов (45,5% та 47% відповідно) та командувач Третього армійського корпусу Андрій Білецький (43,7% та 37% відповідно).
Головнокомандувачу Збройних сил України Михайлу Драпатому довіряють 56% (за даними “Рейтингу”) та 56,2% (за даними “СОЦИС”).
У рейтингу довіри, за даними “СОЦИС”, командувач Сил безпілотних систем Роберт Броуді з позивним “Мадяр” посідає третє місце з результатом 51,2%.
За даними опитування групи “Рейтинг”, абсолютна більшість українців (72%) не підтримала рішення Зеленського звільнити Федорова з посади міністра оборони. Це рішення, як зазначалося, може бути не просто кадровою ротацією, а результатом системного конфлікту з військовим керівництвом та побоювань Офісу президента щодо появи надто самостійного гравця.