Фігурант справи НАБУ вимагає від ZN.UA спростувати інформацію
Колишній заступник головного військового прокурора та один із підозрюваних у справі Національного антикорупційного бюро Дмитро Борзих подав до Печерського районного суду Києва позов проти видання ZN.UA та редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової.
Позивач вимагає визнати недостовірною інформацію з розслідування ZN.UA «Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів» та низки подальших публікацій. Також претензії стосуються публікації його імені як підозрюваного до набрання законної сили обвинувальним вироком.
Борзих просить стягнути з відповідачів майже 800 тисяч гривень судових витрат, з яких 300 тисяч — на правову допомогу. Адвокати ZN.UA звернулися до НАБУ, де підтвердили, що Дмитро Борзих має статус підозрюваного у кримінальному провадженні.
Раніше НАБУ оголосило про підозру трьом адвокатам компанії «Гарантія ваших прав», серед яких Дмитро Борзих. За даними слідства, вони мали несанкціонований доступ до матеріалів щонайменше 100 кримінальних проваджень правоохоронних органів, зокрема близько 30 справ НАБУ щодо топкорупції. Саме це стало предметом розслідування ZN.UA.
Представник ZN.UA адвокат Євген Воробйов вважає, що позов має ознаки SLAPP (Strategic Lawsuit Against Public Participation) — стратегічного позову, спрямованого на тиск на журналістів через судові процедури та фінансові вимоги.
«ZN.UA розглядає цей позов не як приватний конфлікт Дмитра Борзих із журналісткою чи редакцією. Йдеться про значно більше — право медіа виконувати свою роботу, а суспільства знати, кого і в чому підозрюють у справах про топкорупцію», — заявила редакція медіа.
Журналісти наголосили, що для них є принциповою одна з вимог Борзих — щодо публікації його імені як підозрюваного.
«Частина 4 статті 296 Цивільного кодексу України дозволяє оприлюднювати ім’я підозрюваного чи обвинуваченого до обвинувального вироку лише за його згодою. У 2025 році Верховний Суд підтвердив буквальне застосування цієї норми: публічний статус особи та суспільний інтерес самі по собі не дають медіа права називати її ім’я. Таким чином, треба визнати, що український підхід до права на ім’я, по суті, антиєвропейський. Європейський стандарт захищає людину від оголошення винною до вироку, але не встановлює для медіа абсолютної заборони називати підозрюваного незалежно від його статусу та суспільного інтересу. А у справах щодо публічних осіб і топкорупції європейська практика виходить із пріоритетного значення свободи слова та суспільного інтересу. Для України, яка веде війну за незалежність та перебуває в процесі вступу до ЄС, який планує вкласти глобальний ресурс у її майбутнє відновлення, ця різниця є принциповою», — йдеться у повідомленні ZN.UA.
Редакція наголосила, що у разі заборони медіа називати імена фігурантів корупційних справ, суспільство не зможе контролювати процес.
«Щоб ніхто і ніколи не дізнався ні про Міндіча, ні про Єрмака, ні про «Династію». А на тлі того, що влада цинічно не змінює норми законодавства, які дозволяють адвокатам роками затягувати розгляд справ, а потім ВАКС змушений закривати їх через сплив строків давності, це вже не просто обмеження свободи слова. Це створення на державному рівні інструменту, який дозволяє фігурантам топкорупційних справ уникати відповідальності. І це проблема не лише ZN.UA. Вона стосується всієї медіаспільноти і суспільства», — зазначили журналісти видання.
Перше судове засідання за позовом до ZN.UA призначено на 10 серпня.
«ZN.UA захищатиме свою позицію в суді. Називати суспільно значущі факти й людей, яких вони стосуються, — це право медіа виконувати свою роботу. І право суспільства знати», — заявили в редакції.
Нагадаємо, у липні компанія «Парковий-2» подала позов до суду з вимогою заборонити «Слідству.Інфо», Центру протидії корупції та журналістці Аліні Стрижак публікувати інформацію про майно, інвестиційні договори і суми вкладень у розслідуванні щодо 143 об’єктів нерухомості брата директора Державного бюро розслідувань, бізнесмена Олександра Сухачова.