Курс долара у першій декаді серпня прогнозується на рівні трохи вище 45 гривень. Наближення осені традиційно посилює тривожність у частини населення, тому очікується зростання нервозності українців ближче до вересня.
Такий прогноз щодо можливих змін на валютному ринку озвучив для «Фактів» Тарас Лєсовий, директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку». За його словами, загроза нового наступу ворога, очікування надзвичайно складної зими та прогнози різкого ослаблення гривні можуть тимчасово вплинути на поведінку людей на готівковому валютному ринку.
Наприклад, деякі громадяни можуть поспішити перевести свої заощадження в долари чи євро, не чекаючи на підтвердження негативних сценаріїв. У такій ситуації продавці валюти можуть збільшувати різницю між курсами купівлі та продажу, що може призвести до того, що поспішні покупці придбають валюту за завищеною ціною, яка суттєво перевищує об’єктивний ринковий рівень.
Водночас, заспокоює експерт, підстав для потужного ажіотажного попиту немає. За чотири з половиною роки війни жодна з подібних хвиль тривоги не спричинила катастрофічного обвалу валютного ринку.
Кожен громадянин самостійно обирає спосіб збереження коштів: вдома, на депозитному рахунку чи у валютній готівці. Однак при прийнятті рішення важливо враховувати, що режим гнучкості суттєво обмежує можливість хаотичного відриву готівкового курсу від міжбанківського. Готівкові котирування залишатимуться наближеними до міжбанку. Тому навіть у разі короткочасного сплеску попиту не варто очікувати появи двох окремих «курсових світів». Імовірніше, йтиметься лише про тимчасове пожвавлення та ширші спреди.
Загалом, наступного тижня фундаментальних підстав для глобальних курсових змін немає. Сезонне зниження цін на продукти підтримуватиме відносно спокійну інфляційну ситуацію, а НБУ продовжить запобігати невмотивованим валютним коливанням.
Водночас у середині серпня на міжбанку переважатиме попит. Серед головних покупців валюти будуть енерготрейдери та імпортери пального.
Нестабільна ситуація на Близькому Сході зберігає ризик несподіваних змін світових нафтових цін. Щоб не залежати від короткострокових коливань, українські компанії купуватимуть валюту із запасом, формуючи тимчасовий та фінансовий резерв для подальших контрактів. Нацбанку доведеться компенсувати цей підвищений попит за допомогою інтервенцій. Вони залишатимуться досить значними, хоча регулятор навряд чи вийде за межі стандартних $800–900 млн на тиждень.
Ситуація з пальним має і внутрішній вимір. Ціна пального може стати своєрідним сигналом для подальшого перегляду вартості товарів та послуг. Зростання паливних витрат поступово перетворюється на собівартість продукції, тому цей чинник здатний створювати часткові інфляційні ризики.
Не менш важливою є ситуація з експортом. Атаки на торговельні судна ускладнюють реалізацію української продукції на зовнішніх ринках, а скорочення валютних надходжень послаблює пропозицію валюти.
Завдяки значній міжнародній фінансовій допомозі це поки що не становить прямої загрози для економіки. Однак у стратегічній перспективі тривалі експортні обмеження можуть збільшувати навантаження на резерви та звужувати можливості НБУ у проведенні інтервенцій.
«Отже, короткочасна реакція готівкового ринку на інформаційні страхи можлива. Однак реальний рух курсу визначатимуть не емоційні повідомлення, а обсяги імпорту пального, експортний виторг та послідовна політика Нацбанку. Головні фактори невизначеності вже давно перебувають у полі зору учасників валютного ринку й значною мірою вже враховані в їхній поведінці. Тому навіть загострення інформаційного фону не обов’язково призведе до помітного ослаблення гривні. Наступного тижня офіційний курс долара, найімовірніше, залишатиметься в межах 44,5–45,0 грн/$, а євро – 51,0–51,7 грн/€. Іншими словами, інформаційний грім може бути гучним, але курсової зливи ринок, ймовірно, уникне», – підсумовує банкір.
До кінця серпня існує ризик сценарію, за якого курс долара може зрости майже до 46 гривень.