Антимонопольний комітет України (АМКУ) пропонує Кабінету Міністрів переглянути режим та інтенсивність податкового навантаження під час реалізації пального як частину державного реагування на кризові явища на ринку нафтопродуктів.
«Україна не може впливати на світові ціни, але держава в межах своїх повноважень може регулювати режим та інтенсивність податкового навантаження, звичайно, враховуючи правовий режим воєнного стану та наслідки щоденних руйнувань від ворожих обстрілів для економіки країни», – ідеться в повідомленні АМКУ за результатами засідання 6 серпня.
Комітет детально вивчив іноземний досвід державного реагування на ціни нафтопродуктів в умовах кризи. Встановлено, що механізми конкурентного законодавства не вирішують проблеми зростання цін в інших країнах. Водночас зниження цін у багатьох державах досягається шляхом тимчасового перегляду податкового режиму.
На думку АМКУ, окремої уваги потребують питання вдосконалення механізмів податкової політики у сфері обігу імпортованих нафтопродуктів у періоди різкого зростання світових цін на нафту та нафтопродукти. Зокрема, пропонується застосовувати механізми тимчасового коригування окремих податкових складових ціни пального, щоб мінімізувати негативний вплив кризових явищ на умови конкуренції та функціонування ринків нафтопродуктів.
Крім того, Комітет вважає доцільним удосконалення механізму оподаткування операцій, пов’язаних із формуванням мінімальних запасів нафтопродуктів.
АМКУ пояснив, що половину роздрібної ціни пального становить його закупівельна вартість, а ще понад 40% – податок на додану вартість (ПДВ) та акциз. Комітет звернув увагу, що з початку кризи у лютому 2026 року світові ціни на світлі нафтопродукти зросли більш ніж на 100%, що об’єктивно вплинуло на роздрібну ціну бензину та дизпалива.
Суттєве зростання митної вартості з початку весни призвело до відповідного зростання розміру ПДВ, оскільки він розраховується у відсотковому співвідношенні до митної вартості пального та акцизу.
«Під час різкого коливання (насамперед збільшення) світових цін така модель оподаткування неминуче посилює фінансове навантаження спочатку на самих учасників ринків, а зрештою перекладається на споживачів, адже саме вони сплачують ці податки, включені в кожен літр пального на АЗС», – підкреслив АМКУ.
Крім того, зобов’язання суб’єктів ринку формувати та зберігати мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів, поступово їх збільшуючи, створюють додатковий фінансовий тиск, який, своєю чергою, також впливає на зростання кінцевої ціни для роздрібного та оптового споживача.
Комітет наголосив, що значне одночасне збільшення закупівельної вартості, податкового та фінансового навантаження може звужувати можливості учасників ринків повноцінно конкурувати між собою (насамперед за рахунок ціни). Це створює додаткові потреби в нарощуванні оборотного капіталу та непропорційно впливає на суб’єктів господарювання з різними фінансовими спроможностями. Здатність окремих операторів АЗС, насамперед невеликих, ефективно конкурувати на ринках може бути обмежена.
«Серед можливих наслідків такого обмеження – відповідне послаблення конкурентного тиску, вихід з ринків окремих учасників та підвищення рівня концентрації на відповідних ринках», – резюмував АМКУ.
Раніше експерти ринку пального, зокрема засновник і СЕО Prime Group Дмитро Льоушкін, припускали, що уряд може зреагувати на нову хвилю подорожчання пального, яка почалася з середини липня. Він зазначав, що це може бути певна форма кешбеку, зниження податків та акцизів або державне регулювання цін.
На початку серпня мережі АЗК, опитані інтернет-порталом «Енергореформа», зазначали, що поки невідомо про будь-які ініціативи уряду в цьому напрямі.
З 20 березня по 31 травня в Україні діяла програма державного кешбеку на пальне як тимчасовий антикризовий інструмент у відповідь на різке зростання світових цін на нафтопродукти через загострення ситуації на Близькому Сході. За даними Мінекономіки, програмою за понад два місяці скористалися 2,3 млн українців. Розмір компенсації становив 15% на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на скраплений газ.
За даними міністерства, 91% користувачів програми становили власники автомобілів бюджетного класу з невеликим об’ємом двигуна.