Поступове запровадження ринкових цін на газ та електроенергію, що передбачено новими угодами з МВФ, повинно бути доповнене зростанням заробітних плат, пенсій та удосконаленням системи субсидування.
Таку думку висловив народний обранець, заступник голови фракції «Слуга народу» Максим Ткаченко у своєму блозі для Укрінформу.
«Оновлені домовленості з Міжнародним валютним фондом передбачають підготовку поступового переходу до тарифів на газ та електроенергію, які покриватимуть витрати енергетичного сектору. Підвищення може розпочатися з 2027 року, але перед цим держава має оцінити чинну систему субсидій і створити ефективнішу адресну підтримку для вразливих родин», – зазначив він.
За словами народного депутата, необхідність фінансування енергетичної галузі є зрозумілою, проте перехід до економічно обґрунтованих тарифів має супроводжуватися зростанням доходів населення.
«Економічна логіка є очевидною: пошкоджена енергетика потребує коштів на ремонти, створення резервів та відновлення. Абсурдність полягає в тому, де економічно обґрунтованою вважається лише ціна ресурсу, але не дохід людини, яка мусить цей ресурс оплачувати», – підкреслив Ткаченко.
Він наголосив, що у 2026 році мінімальна заробітна плата в Україні становить 8 647 грн, або близько 173 євро, що втричі з половиною менше за найнижчу мінімальну зарплату в Європейському Союзі — 620 євро у Болгарії. Мінімальна пенсія, за його словами, становить 2 595 грн, а чверть пенсіонерів отримують менш як 4 тис. грн щомісяця.
Депутат також навів дані Світового банку, згідно з якими у 2025 році за національною межею бідності перебували 41,6% населення проти 37% роком раніше, а в першому кварталі 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,6% у річному вимірі.
На думку Ткаченка, перехід до ринкових цін без відповідного зростання доходів населення може спричинити серйозні соціальні наслідки.
«Тому перехід до ринкових цін без відповідного зростання доходів загрожує не оздоровленням енергетичного сектору, а комунальним апокаліпсисом. Якщо тариф покриває економічні витрати підприємства, але забирає критичну частину сімейного бюджету, він може бути бездоганно обґрунтованим у бухгалтерській таблиці — й абсолютно непідйомним у реальному житті», – заявив він.
Ткаченко також наголосив, що не можна «підтягувати платіжки до Європи, залишаючи зарплати, пенсії та соціальні виплати далеко позаду».
«Інакше в сухому залишку реформи, яку виношують під підвищеним тиском МВФ, матимемо лише вбивчий абсурд і реальний фінансовий крах домогосподарств», – підсумував депутат.
Ткаченко також зауважив, що для внутрішньо переміщених осіб здорожчання комунальних послуг може мати особливо тяжкі наслідки, тому окремий механізм їхнього захисту має бути запроваджений ще до початку тарифної реформи.
Він підкреслив, що переселенці, на відміну від більшості родин, сплачують не лише комунальні послуги, а й оренду житла, яке часто є старим, неутепленим та енергетично неефективним.
Ткаченко навів оцінки Міжнародної організації міграції, згідно з якими 59% родин ВПО вже обмежують користування комунальними послугами, 75% повністю або частково витрачають заощадження, а 17% мають борги за оренду.
«Отже, переселенці входять у тарифну реформу не з фінансовою подушкою, а з уже затягнутим на шиї борговим зашморгом», – зазначив він.
На думку депутата, підвищення тарифів може призвести не лише до скорочення споживання, а й до втрати орендованого житла.
Він наголосив, що необхідно запровадити окремий тарифний механізм захисту для ВПО.
«Потрібен окремий тарифний запобіжник для ВПО: автоматичний доступ до субсидії за фактичним місцем проживання, врахування сукупних витрат на оренду й комунальні послуги, а також гарантована підтримка мешканців місць тимчасового проживання та соціального житла», – заявив Ткаченко.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні з початку року відкрито понад 108 тисяч нових проваджень за борги за комунальні послуги, 43% з них – за послуги з теплопостачання.
Комунальні послуги Тариф Ексклюзив