Одним із найважливіших висновків дослідження давнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві стало усвідомлення, що його творці не належали до кіммерійців, як це прийнято було вважати дотепер.
Про це інформує публікація Укрінформу під назвою «Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники „Дикого Саду“ змінюють уявлення про найдавнішу історію України».
«Нам невідома назва народу, який мешкав у „Дикому Саду“. Раніше припускали, що це були кіммерійці, проте подальші вивчення спростували цю гіпотезу. Річ у тому, що кіммерійці — це перший народ на території сучасної України, ім’я якого дійшло до нас завдяки працям Геродота. Однак на момент їхньої появи зі Сходу „Дикий Сад“ уже існував», — поділився відомий археолог, вивчаючий городище «Дикий Сад», старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету (ЧНУ) імені Петра Могили Кирило Горбенко.
За його словами, саме кіммерійці стали причиною знищення «Дикого Саду». Вже тоді вони знаходилися на вищому етапі розвитку: мали сталеву зброю та інструменти, в той час як мешканці «Дикого Саду» використовували переважно бронзові вироби.
«Сьогодні я з 90-відсотковою впевненістю можу стверджувати, що „Дикий Сад“ досяг такого високого рівня суспільного та економічного розвитку, що демонстрував усі ознаки зародження державності. Додатково, підтвердилася теорія про широку географію його торговельних зв’язків. Йдеться не лише про Карпати та середню течію Дніпра, а й про Малу Азію та, можливо, Єгипет», — зазначив дослідник.
«Дикий Сад» функціонував у завершальний період бронзової доби — приблизно з 1250 до 950 року до нашої ери. Його поселенці виготовляли предмети з бронзи та кераміки, а також обробляли кістку, камінь та шкіру.
Вибір місця для поселення був не випадковим. Воно розміщувалося на високому березі поблизу злиття річок Південний Буг та Інгул — саме там, де в ті часи проходили важливі водні торговельні артерії. Ними транспортувалися різноманітні товари, включно із сировиною для виготовлення бронзи. Саме тому, переконані науковці, тут функціонував порт.
«Дикий Сад» припинив своє існування вже після Троянської війни та падіння Трої у XII столітті до н.е. Це означає, що поява кіммерійців збіглася в часі з „переселенням народів“ або була його складовою частиною.
Як було раніше повідомлено, на базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили (ЧНУ) за державної підтримки розпочато реалізацію проєкту з цифровізації археологічної спадщини Миколаївської області.
Фото Укрінформу доступні для придбання тут
Археологи Миколаїв Ексклюзив