У ракеті «Іскандер», яку РФ застосувала 10 липня для удару по Київщині, виявлено понад 140 складових іноземного походження зі Сполучених Штатів, Швейцарії, Німеччини, Тайваню, Китаю та Японії. Без відповідних елементів виробництво балістичних ракет агресором було б нездійсненним.
Про це заявив уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час спілкування з представниками ЗМІ, як передає кореспондент Укрінформу.
«Це фрагменти ракети "Іскандер", використаної для атаки на Київщину 10 липня. Йдеться про касетний боєприпас. Результати аналізу дозволили повністю визначити компонентну основу. У ракеті було знайдено понад 140 закордонних деталей, виготовлених у США (62), Швейцарії (8), Німеччині (5), Тайвані (4), Китаї (2) та Японії (1), а також 36 російських та 11 білоруських компонентів», – поінформував він.
За його словами, проведений аналіз дає підстави вважати, що ракета була виготовлена нещодавно: «принаймні 20 її елементів створені у 2025 році, що дозволяє віднести дату її виробництва також до 2025 року».
«За нашою оцінкою, без доступу до імпортних компонентів Росія не мала б змоги випускати такі ракети. Китайські деталі – це окреме питання, але якщо вилучити лише європейські компоненти, це практично унеможливить виготовлення цієї ракети. Отже, питання виникають не лише до Китаю, а й до інших держав, чиї комплектуючі ми продовжуємо виявляти у російських засобах ураження», – підкреслив уповноважений.
Серед виявлених компонентів – продукція компаній STMicroelectronics та Traco Power зі Швейцарії, японської фірми Panasonic Semiconductor, а також 62 деталі американського виробництва від різних постачальників.
«Значна частка компонентів походить зі Сполучених Штатів. Певною мірою це свідчить про високу якість американської мікроелектроніки. Однак, безумовно, було б краще, якби вона була недоступною для Росії», – додав Власюк.
Він також представив журналістам складові одного з найновіших зразків безпілотника "Шахед", створеного у квітні. У цьому дроні також були знайдені компоненти з США, Швейцарії, Японії, Німеччини, Китаю та Тайваню.
«Усі ці знахідки належним чином задокументовані. Ми можемо продемонструвати, які саме деталі з яких країн інтегровані в ці засоби ураження. І знову ж таки, без імпортних компонентів виробництво було б неможливим», – підсумував уповноважений.
Дослідження російської балістичної ракети «Орєшнік» показало наявність у її конструкції понад 1100 компонентів, що походять з РФ та Білорусі.
«Аналіз "Орєшніка" потребував багато часу. Адже в одному такому пристрої міститься понад 1100 елементів. Тисяча з них – російського походження, решта – білоруського. Іноземних, тобто західних, там жодних немає. Лише Росія та Білорусь», – зазначив він.
Водночас, за даними досліджень, виробників ще 174 компонентів наразі ідентифікувати не вдалося.
Власюк зазначив, що при розробці цієї ракети застосовувалися технології 60-70-х років минулого століття. За його словами, наявність у ній сучасних технологій потребувала б використання імпортної компонентної бази.
«Це не передові технології, але вони ефективні, оскільки виконують свою функцію, і тому це дуже небезпечний тип озброєння. Ці ракети складно нейтралізувати. Додатково – вони не залежать від іноземних комплектуючих», – зауважив він.
Згідно з поясненнями уповноваженого, для протидії виробництву «Орєшніка» першочерговим кроком є введення санкцій проти всіх підприємств-виробників. Наступним етапом має стати повне припинення будь-якої співпраці чи взаємодії з ними.
"Тобто, якщо російський завод потрапляє під санкції, для нього стає значно складніше будь-яка взаємодія з іншими бізнесами чи компаніями поза межами Росії. Чи можуть вони в такому разі стати "самодостатніми" і функціонувати виключно в межах РФ? Теоретично – так. Практично – один чи десять заводів – це можливо, але сотня чи тисяча заводів – це вже нереально", – пояснив він.
Як інформував Укрінформ, уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк висловив думку, що ухвалення нового санкційного законопроєкту в Сенаті США може стати додатковим важелем тиску на Володимира Путіна та спонукати його до реальних мирних переговорів.
Безпілотник Ракета Війна Війна з Росією Повітряна атака