Військова авіація була його життєвим покликанням
За майже сотню бойових вильотів, льотчик-штурмовик Вадим Благовісний завдав противнику значних втрат: знищено понад 100 одиниць броньованої техніки, більше ніж 80 автотранспортних засобів, близько 40 автоцистерн з пальним та мастильними матеріалами, а також понад 800 військовослужбовців противника. Батьки хлопця, котрі, незважаючи на всі умовляння, залишилися на Чернігівщині, завжди казали: «Вадим нас захистить!». А коли чули гул авіації та вибухи в районах скупчення ворожої техніки, просили одного: «Бережи себе, сину».
Вадим справді бився завзято… Звісно, він літав не лише над рідним краєм, а й над Миколаївщиною, Херсонщиною, Луганщиною, Донеччиною та Харківщиною.
У свої 26 років він був сповнений відваги та рішучості.
За тиждень до свого дня народження Вадим обговорював із сестрою можливість зібратися всією родиною на невеличкому хуторі на Чернігівщині. Сестра збиралася прилетіти з Нідерландів, а Вадим сподівався вирватися з бойових завдань: командир пообіцяв відпустити його на кілька днів.
Зранку 7 вересня Катя написала братові, як сильно його любить, і побажала, щоб Бог його оберігав. Коли о 12-й годині він відповів коротким «Навзаєм», вона зітхнула з полегшенням: «Отже, все гаразд», і спокійно повернулася до своїх справ.
За кілька годин майор Вадим Благовісний загинув у небі над Миколаївською областю.
Це був його 95-й бойовий виліт.
Родина все ж зібралася на тому невеличкому хуторі Чернігівщини. Однак не з нагоди його дня народження. Йому так і не виповнилося 27 років.
«Мабуть, було трохи самовпевнено сподіватися, що все буде добре, але я сподівалася, — каже Катерина. — Я чудово розуміла, що це війна, що вона не обирає, кого забрати, а кого залишити, але так хотілося, щоб із братом усе було добре. Після 24 лютого, коли Вадим ділився якимись дрібними фронтовими деталями, я усвідомила, що він та його товариші — неймовірні люди! Вони всі за ці місяці стали на десятиліття старшими, показали себе справжніми Героями! На жаль, багатьох із них уже немає».
Катерина переконана: Вадим зробив надзвичайно багато для України, і, безумовно, він, як ніхто, заслуговує на найвищі відзнаки. Вона каже, що завжди ставитиме його як приклад:
«Мені було моторошно зайти до квартири, в якій він мешкав у Миколаєві. Виявилося, що життя там завмерло ще 24 лютого. Квартира, в якій ще зовсім недавно лунали безтурботні жарти, відзначалися дні народження, збиралася молодь, тепер сповнена смутку. Звісно, жодні нагороди не повернуть найдорожчої людини. Але також очевидно, що військова авіація була справою всього життя Вадима».
Указом Президента України №412 від 8 липня 2023 року Вадиму Благовісному було присвоєно звання Герой України.
Анастасія Олехнович
Фотографії надані Ларисою Благовісною, а також АрміяInform
Матеріал підготовлено Українським національним інформаційним агентством Укрінформ у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Пам’ять Війна Війна з Росією Пілот Хвилина мовчання