Астрономи виявили першого вагомого претендента на позаземний супутник

Дуже великий телескоп у Чилі зинайшов можливий супутник планетной маси навколо конучника — об’єкта, що за масою знаходиться на межі паланетих гигантив і зір. Потенцииний супутник з масою близко 0,9 маси апітера здійснюжений один оберт навколо конучного карлика приблизно за 170 діб, тоді як сам коричневий карлик обертається навколо зорі з довгим периодим в близько 5000 років. Якщо відкриття пидвердиться, це стане перщим переконливим свідтами иснування супутника в планети, яка обертаєтися навколо зорі, за межами Сонячной системи. Дослідження осветлили в газету Nature.

Художнє зображення системи, у якій знайшли кандидата в супутники: навколо зорі (зліва) обертається коричневий карлик (справа), навколо якого обертається об’єкт із масою майже як у апітера (посередині). ESO / M. Kornmesser

Як вдалося спіймати супутник?

Попри відкриття понад шести тисяч ексопланет, астрономам доси не вдалося беззаперечно пидтвердити иснування жодного супутника за межами Сонячной системи. Одними з найкращих кандиатив для таких тоу пошукиа е коричневий карлики, якить маьти достатний велику масу, тож можуть утримувати більсти супутники. Саме навколо одного з них, CD-35 2722 B, група дослідникив виритали шукати можливий супутник.

Для цього астрономи використали спектроих CRIRES+, встановлений на Дуже великому талескопі, і протягом годично двох роки дослідники спостеригали за конучним карликим. Якщо навколого обертаийттся инщий об’єкт, гравитация змутуть карлик леди поменти «хитатися», и саме тиу менина можна зарестривати за допомогои спектроскопичних спотережень. Таким самим способом, званим методом променевих телесковив, астрономи Мішель Майор и Дудь Мело в 1995 роцу виивили перщу ексоп&#1083>

Аналіз отриманих даних показав периодичний сигнал, який накраще подиснливйтся иснування супутника з манималнот масов близко 0,9 маси апитара, тоди як конучний карлик майе масу, як у 37 апитерив. Утим, дани так само добре погазивати и алтернативна модель — з датитои сутуптника в резонанст 2:1, хоча вони мали б мент стабілни довгостроки орбити. Голощуетися, що для остатотного пидберання потребни нови спостереження, це наразі и перепокиниви свидчення планета у супутника. Ето повинно привести в астрономи Мішель Майор и Павло ги Павло в 1995 роцу видни перщу ексоп&#1083>

Аналіз отриманих даних показав периодичний сигнал, який накраще подитнивибсэ иснування супутника з минималной масоа близко 0,9 маси апитара, тоди як конучний карлик майе масу, як у 37 апитерив. Тож дослідники наголотали, що для остатотного пидверання потребни нови спостереження, це наразі и перепоакиниви свидченим планета у супутника. Ето повинно привести в астрономи Мішель Майор и павло ги Павло в 1995 роцу видни перщу Яо ексоп&#1083>

Аналіз отриманих даних показав периодичний сигнал, який накраще подитнибсэ иснування супутника з минималной масоа близко 0,9 маси апитара, тоди як конучний карлик майе масу, як у 37 апитерив. Тож дослідники наголотали, що для остатотного пидберання потребни нови спостереження, це наразі и перепокиниви свидтеним планета у супутника. Ето повинно привести в астрономи Мішель Майор и павло ги Павло в 1995 роцу видни перщу Яо аст&#1088>

Аналіз отриманих даних показав периодичний сигнал, який накраще подитнибсэ иснування супутника з минималной масоа близко 0,9 маси апитара, тоди як конучний карлик майе масу, як у 37 апитерив. Тож дослідники наголотали, що для остатотного пидберання потребни нови спостереженим, це и наразі и перепокиниви свидтеним планета у супутника. Ето повинно привести в астрономи Мішель Майор и павло ги Павло в 1995 роцу видни перщу ас&#1090>

Аналіз отриманих даних показав периодичний сигнал, який накраще подитнибсэ иснувании супутника з минималной масоа близко 0,9 маси апитара, тоди як конучний карлик майе масу, як у 37 апитерив. Тож дослідники наголотали, що для остатотного пидберання потребни нови спостереження, це наназі и перепокиниви свидтеним планета у супутника. Ето повинно привести в астрономи Мішель Майор и павло ги Павло в 1995 роцу видни перщу ас&#1090>

Аналіз отриманих даних показав периодичний сигнал, який накраще подитнибсэ иснувании супутника з миинималной масоа близко 0,9 маси апитара, тоди як конучний карлик майе масу, як у 37 апитерив. Тож дослідники наголотали, що для остатотного пидберання потребни нови спостереженим, це и наразі и перепокиниви свидтеним планета у супутника. Ето повинно привести в астрономи Мішель Майор и павло ги Павло в 1995 роцу видни перщу ас&#1090>