Імперія під прикриттям: радянська «тяглість» чи совєтська окупація? Спецпроєкт 15.07.2026 09:00 Укрінформ
Як українські історики пропонують називати період СРСР та його роль для України
Довгий час в українському громадському просторі та навіть у наукових історичних колах панував єдиний варіант визначення періоду СРСР: «радянський період». Пошукові системи, якщо звернутись до Google, досі демонструють цю колосальну диспропорцію: на сотні тисяч запитів «радянський» припадають лише десятки тисяч варіантів «совєтський».
За цією мовною звичкою називати час радянським, державу радянською, а весь період не окупацією, а «продовженням історії» ховається глибока смислова маніпуляція та ідеологічна рамка. Тож чи є коректним для української історіографії термін «совєтська окупація», чи використовують його сучасні підручники з історії, і чи не варто вже попрощатися з радянським минулим ще вчора?
Укрінформ у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті представляє мультимедійний проєкт «Правда чи міф: совєтська епоха». Відстежувати нові епізоди можна на сайтах Укрінформу та Інституту національної пам’яті, у соціальних мережах та читати у текстовому форматі тут.
Чи правда, що слово РАДА (і похідні від нього слова: радянський, радянська) стосується не періоду СРСР, а УНР?
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров пояснює: термінологія періоду визвольних змагань 1917–1920-х років, якою послуговувалися носії української державної традиції, а згодом і представники української діаспори, які залишили територію окупованої України, в наукових працях використовувала термін «совєтський». Західноукраїнська публіцистика дотримувалася цього мовного кордону аж до радянської анексії 1939 року.
«Лексема «радянський» категорично не підходить для означення тоталітарного ладу, який прийшов із півночі та сходу, адже це була свідома підміна понять. Справжня радянська влада в Україні – це була влада Ради, Української Центральної Ради. Натомість режим, який встановився на багнетах більшовиків, приніс владу саме «совєтів».
Тож, перекладаючи «совєт» як «рада», ми мимоволі одомашнюємо, привласнюємо це чужорідне поняття. Натомість вживання поняття без перекладу – «совєти», «совєтський» – створює необхідну історичну й ментальну дистанцію та є коректним.
Чому «морозиво по 20 копійок» це і правда, і міф одночасно. А ще – більше аргументів дивіться:
Маркування «совєтський» чи «радянський» нерідко стає зручною ширмою для розмивання відповідальності. Насправді це була російська комуністична влада як окупаційна. Як пояснюють в Інституті національної пам’яті, не існувало самостійного Міністерства збройних сил УРСР, яке б ухвалювало стратегічні рішення – вся повнота влади належала Москві.
Тому за формулюваннями «це робив Радянський Союз» часто криється спроба завуалювати злочини, які мають чітке національне маркування – суто російські. Виправлення історичної термінології – це не цензура зразка сучасної РФ, де просто забороняють підручники чи медіа. Це процес повернення смислової гігієни.