Менша спільна продукція розширить доступ України до світового кінематографічного ринку – продюсерка Ексклюзив 11.07.2026 12:24 Укрінформ
Спільне кіновиробництво може відкрити для українських митців ширші можливості на міжнародних аренах, а також підвищити якість створених матеріалів.
Про це в коментарі Укрінформу повідомила українська продюсерка Іванна Хіцінська.
«Спільне виробництво – це єдиний ефективний шлях для того, щоб спільно створювати історії, які будуть зрозумілі як українській, так і закордонній аудиторії. Це також дозволяє об’єднати зусилля, залучаючи до процесу створення фільмів як вітчизняних, так і міжнародних творців, що, своєю чергою, сприяє підвищенню мистецької цінності фінального кінопродукту», – зазначила Хіцінська.
Вона додала, що в умовах війни без підтримки міжнародних партнерів зі спільного виробництва було б неможливо створити таку кількість українських історій.
Продюсерка зазначила, що під час Карловарського міжнародного кінофестивалю, який проходив з 3 по 11 липня, вона провела зустрічі з колегами, відвідала покази та взяла участь у панельній дискусії «Історії під вогнем: українське кіно та потреба в довгостроковій підтримці». На цих заходах фахівці висловлювали думку, що якщо раніше Україна переважно виступала основним виробником фільмів, то тепер варто розглядати випадки, коли Україна братиме участь у створенні не лише історій про Україну, а й історій про інші країни, які можуть бути цікавими для українського глядача. Йдеться про так зване minority co-production (міноритарне спільне виробництво). Це допоможе «щоб про Україну чули», переконана вона.
«Ми живемо в умовах війни, щодня бачимо її прояви навколо, по телебаченню, і часом необхідно відволіктися на щось, що не стосується виключно війни. Таким полем можливостей можуть стати європейські історії різноманітних жанрів та спрямувань, до створення яких Україна зможе долучитися як міноритарний співвиробник. Це дозволить брати участь у створенні фільмів, які згодом будуть представлені на фестивалях та здобуватимуть нагороди. Крім того, це сприятиме нашому інтегруванню до європейської спільноти», – сказала Хіцінська.
Вона підкреслила, що це відрізняється від минулого досвіду, коли Україна працювала на російський ринок, і український телевізійний та кінематографічний простір були переповнені російськомовним контентом, російськими акторами тощо. Важливо не перейти до іншої крайності, щоб подібне не сталося із закордонними акторами, застерегла продюсерка.
«Ми пропонуємо інший підхід, коли Україна виступає як рівноправний партнер у створенні фільмів та серіалів, залучаючи до зйомок також українських митців, кастинг-директорів та акторів. Частина історії може бути пов’язана з Україною. Однак це не означає, що Україна буде основним виробником; ми будемо одними зі співвиробників. Це, своєю чергою, зменшить фінансове навантаження на нас як на країну-виробника та на продюсерів у процесі пошуку фінансування для реалізації цих проєктів. Нам вкрай необхідно, щоб на українському ринку, на українському телебаченні з’являлися україномовні історії або європейські стрічки за участю українських акторів», – пояснила Хіцінська.
Вона зазначила, що до війни цей процес вже розпочинався, і Україна поступово почала інтегруватися як міноритарний продюсер у створенні повнометражних фільмів та серіалів. За її словами, з початком війни фокус дещо змінився. Останніми роками Україна здебільшого була мажоритарним продюсером, основним творцем контенту. Оскільки під час війни надзвичайно складно виготовляти художні ігрові фільми, основний акцент був зроблений на документальне кіно, підкреслила Хіцінська.
Вона навела приклади, коли Україна стає помітною завдяки такому співробітництву: цього року на Каннському кінофестивалі було представлено фільм «Весна», створений у копродукції Естонії, Литви, Латвії та України. Українське фінансування було мінімальним, але Україна виступала країною-виробником, а сама історія розповідала про російську окупацію.
«Наразі наше керівництво активно працює над зміною цього підходу. Існує Президентська ініціатива «Тисячовесна», яка свідчить про велику кількість поданих заявок на ігрове кіно, дитячий контент, анімацію, серіали та документальні фільми. Особлива увага приділяється контенту для дітей та підлітків. Тому є шанси, є надія, що ситуація, звісно, поступово зміниться», – висловила сподівання продюсерка.
Хіцінська є засновницею WAYA Production і співпрацює з Babylon’13 з 2022 року. Її проєкти охоплюють документальні та художні фільми, а також інтерактивні роботи, які були представлені на міжнародних фестивалях та торгових виставках. З початку повномасштабного вторгнення вона також активно займається міжнародним просуванням, залученням фінансування та адвокацією українського кінематографу.
Як повідомляв Укрінформ, на 60-му Карловарському кінофестивалі відбулася світова прем’єра української повнометражної документальної стрічки To Die To Live.
Фото Укрінформу можна придбати тут
Чехія Кіно Україна Кінофестиваль Ексклюзив